ТЕРМІНОЛОГІЧНА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ У ФАХОВІЙ КОМУНІКАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Анотація

У статті розглянуто медичну термінологію в когнітивному аспекті пізнання та концептуалізації фахових знань експертами цієї галузі. Мета дослідження – проілюструвати пізнання в науці з точки зору концептуалізації професійної термінології та термінології охорони здоров’я зокрема. Термінологія галузі охорони здоров'я розглядається як макротермінологічна система, яка розбивається на підсистеми (анатомо-гістологічна номенклатура, комплекс патолого- анатомічної, патолого-фізіологічної та клінічної термінології, фармацевтична термінологія, термінологія у галузі репродуктивної медицини тощо). Оскільки антропоцентрична спрямованість когнітивного термінотворення бере до уваги не лише об’єкт пізнання (мову медицини), але й суб’єкт пізнання (спеціаліста, пацієнта) метою статті є проаналізувати термінологію фахової мови медицини з погляду когнітивної лінгвістики, що дозволяє виявити способи лінгвістичної репрезентації структур фахового знання, тобто вираження шляхів взаємодії звичайного та фахового мислення, задля унормування термінологічної бази медицини. Мова як знакова система, яка використовується для фахової комунікації, категоризує та класифікує вузькі поняття на основі найбільш загальних понять, і вихідні смислові домінанти термінологізуються. В статті зазначено, що саме фрейм маркує ієрархічну структуру конкретного медичного термінополя, а його структура дозволяє термінологізувати фахові медичні знання. Відповідно до цих принципів медичні терміни досліджують із урахуванням фреймової семантики та її ролі у фаховому пізнанні й фаховій комунікаціі. Структура фрейму розглядається як дворівневу модель із вершиною (теми) і пазами (терміналами), що заповнюються. Фрейми, співвіднесені між собою, формують фреймову схему. Уфреймовій схемі за Жаботинською окреслено п’ять базових фреймів: предметний фрейм, таксономічний фрейм, посесивний фрейм, акціональний фрейм і компаративний фрейм. Виокремлення базових фреймів концептів дозволяє визначити характерні ознаки тих чи інших предметів або явищ, визначити типи зв’язків між ними.

Ключові слова: фреймова семантика; фахова комунікація; когнітивне термінотворення; способи номінаціі.