СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ СТВОРЕННЯ НАРАТИВНОЇ НАПРУГИ В АНГЛОМОВНІЙ ЛІТЕРАТУРІ ЖАХІВ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-5339.2021.8.247384Анотація
Cтаття присвячена комплексному аналізу специфіки перекладу лінгвостилістичних засобів створення наративної напруги в англомовній літературі жахів. Засоби створення наративної напруги у літературі жахів є однією з актуальних тем для лінгвістичних досліджень, оскільки література жахів стає все більш популярною. Метою статті є виявлення та аналіз специфіки перекладу лінгвостилістичних засобів створення наративної напруги в англомовній літературі жахів. У роботі зосереджено увагу на стилістичному забарвленні англомовного художнього наративу жанру жахів, на основі чого було проведено аналіз лінгвостилістичних засобів створення наративної напруги та специфіки їх перекладу українською мовою. Матеріалом дослідження слугував роман жанру жахів «Воно» американського письменника Стівена Кінга та його український переклад. Дослідження виявило широкий спектр лінгвостилістичних засобів на різних рівнях мови, які допомагають створити наративну напругу в тексті жанру жахів, що сприяє появі у читачів інтересу до наративу та виникненню у них спектру емоцій. У розвідці розглянуто приклади використання лінгвостилістичних засобів створення наративної напруги у творі жанру жахів та проаналізовано специфіку їх перекладу українською мовою.
Ключові слова: наративна напруга; специфіка перекладу літератури жахів; лінгвостилістичні засоби створення наративної напруги; специфіка перекладу лінгвостилістичних засобів; література жахів; лінгвостилістичні засоби.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.