ГЕНДЕРНА ВІДМІННІСТЬ У ВИКОРИСТАННІ МОВИ ТА СТАВЛЕННІ ДО МОВ У FACEBOOK ОНЛАЙН-ПУБЛІКАЦІЯХ УКРАЇНСЬКИХ МІГРАНТІВ НІМЕЧЧИНИ

Автор(и)

  • Анастасія Кузнєцова Паризький університет Сорбонна, Франція

DOI:

https://doi.org/10.20535/2617-5339.2021.8.243868

Анотація

У статті досліджуються гендерні відмінності у використанні мови та мовних ставленнях українських громад Німеччини в онлайнових соціальних мережах. Починаючи з 2014 року, конфлікт на Сході України призвів до надзвичайно інтенсивного потоку українських мігрантів до Західної Європи, що породжує давні проблеми формування ідентичності, використання мови та ставлення до неї як в Україні, так і в межах українських діаспорних спільнот. У цій статті досліджено українську діаспору в Німеччині на предмет мовної ідеології, використання та ставлення до мови шляхом аналізу її мовної онлайн-активності. Наш аналіз базується на низці міждисциплінарних методологій, включаючи дослідження позиціонування лінгвістичної ідентичності, гендеру в міграції, уявних мігрантських спільнот та дослідження дискурсивних конструкцій національності, які досліджують мовну індексацію стосовно національної ідентичності. Дані соціальних мереж були зібрані з груп Facebook у Німеччині на основі кількості підписників, різноманітності використання мови, частоти публікацій та різноманітності їх соціальної, культурної чи політичної спрямованості. Зазначено, що використання мови членами трьох досліджуваних груп Facebook жодним чином не відображає положення всіх українських іммігрантів у цій країні. Крім того, відсутність доступу до офлайнових мультимодальних і діалогічних мовних взаємодій мігрантів створила обмеження для цього дослідження. Зроблено висновок, що, на відміну від чоловіків, українські жінки-мігрантки, швидше за все, розвиватимуть менш українську орієнтацію ідентичності з меншою увагою до української мови. Тому, якщо національні міфології розглядають жінок як відповідальних за підтримку української мови та традицій, самі жінки, на відміну від українських чоловіків, як правило, використовують міжнародно визнані мови як маркер свого соціального просування. Тому в перспективі в майбутньому використання мови, а також дослідження ідентичності іммігрантів отримають користь від додаткових досліджень, які вивчають більш різноманітні групи іммігрантів.

Ключові слова: гендер; використання мови; ставлення до мов; мовна ідентичність; діаспора.

 

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-24

Номер

Розділ

Статті