ЕЛЕКТРОННИЙ ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ ТЕЗАУРУС ЯК ЗНАРЯДДЯ ДОБУВАННЯ ДАНИХ

Анотація

У статті представлено результати експерименту з упорядкування електронного тезаурусу перекладознавчих термінів, що підготовлено у межах практичних занять з перекладної комп’ютерної лексикографії і термінографії. Тезаурус поповнюється термінами з галузі перекладознавства українською, іспанською і португальською мовами. Потреба в упорядкуванні тезарусу продиктована значною невпорядкованістю перекладознавчої термінології, відсутністю дефініцій для використовуваних термінів або ж суттєвими розбіжностями між наявними дефініціями. Тезарус дозволяє добувати такі парадигматичні характеристики терміна: гіперонім, гіпонім, меронім, голонім, причина, наслідок, характеризація та інші. З-поміж синтагматичних характеристик терміна у тезаурусі надаються прикметникові і дієслівні колокації. Перші можуть пролити світло на якісні характеристики явища/предмета, позначуваного терміном; другі здатні охарактеризувати дії, виконувані предметом або ж дії, впливу яких зазнає цей предмет. Зазначено, що семантична парадигма терміна ґрунтується переважно на його зв’язках з іншими термінами; частково парадигматичні відношення можуть бути виведені з його синтагматичних характеристик: прикметникові колокації терміна закономірно вказують на його гіпоніми. Характеризація терміна за вказаними характеристиками (зокрема, гіперонім, а також інші суттєві семи: причина, наслідок, меронім, голонім та інші) можуть бути використані для розробки дефініції терміна за інтенсіоналом. На підставі зв’язків між тезарурсними статтями можуть генеруватися нові знання, зокрема, завдяки транзитивності більшості тезаурусних функцій можуть автоматично створюватися ланцюги тезаурусних зв’язків; завдяки інверсійному пошуку можна знаходити не лише статті, в яких вихідний термін зазначено у лемі, а й його вживання у глосі й відповідні семантичні зв’язки з іншими термінами.

Ключові слова: тезаурус; семантична парадигма; інверсійний пошук; дефініція за інтенсіоналом; перекладознавство.