СУБТИТРУВАННЯ І ДУБЛЯЖ: ТРАНСФОРМАЦІЇ ГУМОРУ ТА СЛЕНГУ В АУДІОВІЗУАЛЬНОМУ ПЕРЕКЛАДІ

Анотація

У статті досліджено особливості передачі гумору та сленгу в субтитруванні й дубляжі англомовних аудіовізуальних творів. Актуальність теми зумовлена активним розвитком української локалізації медіаконтенту, зростанням популярності стримінгових платформ і потребою у створенні якісного перекладу, здатного передати не лише зміст оригіналу, а й його емоційний, культурний і прагматичний потенціал. Особливу складність у перекладі становлять гумористичні елементи та сленгізми, оскільки вони тісно пов’язані з національно-культурним контекстом, соціальними характеристиками персонажів і мовною грою. Метою роботи є виявлення специфіки відтворення гумору та сленгу в субтитрах і дубляжі, а також аналіз впливу способу перекладу на збереження комічного ефекту, емоційної виразності та соціолінгвістичних характеристик мовлення персонажів. Практичну частину виконано на матеріалі мультфільму “Shrek”, фільму “Rush Hour” та серіалу “Teen Wolf”, які репрезентують різні жанри, типи гумору та мовні особливості. Методологічну основу дослідження становлять порівняльний, перекладознавчий, контекстуальний, прагматичний і мультимодальний аналізи із застосуванням кількісних підрахунків. У результаті дослідження встановлено, що субтитрування тяжіє до компресії, генералізації та нейтралізації через технічні обмеження тексту, пов’язані з часовими рамками та обмеженою кількістю символів. Дубляж натомість орієнтується на природність усного мовлення, що зумовлює частотніше використання функційних аналогів, адаптації, компенсації та експресивних засобів. Доведено, що дубляж ефективніше передає комічну динаміку, інтонаційну виразність і характеротворчу експресію персонажів, тоді як субтитри забезпечують вищу семантичну точність і змістову компактність. Практичний аналіз показав, що в “Shrek” дубляж краще відтворює пародійний гумор, у “Rush Hour” – динаміку іронічних діалогів та міжкультурних жартів, а в “Teen Wolf” – особливості молодіжного сленгу та неформального спілкування. Ефективність перекладу визначається здатністю зберегти прагматичну функцію, жанровий тон і комунікативний вплив твору на аудиторію. Результати роботи можуть бути використані у курсах із перекладознавства, аудіовізуального перекладу та у практичній діяльності з локалізації медіаконтенту.