ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЛЕКСИЧНИХ ЛІНГВАЛЬНИХ МАРКЕРІВ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ В АНГЛОМОВНІЙ ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню лексичних лінгвальних маркерів девіантної поведінки особистості в англомовній художній літературі на прикладі роману Л. Шрайвер «We Need to Talk About Kevin». Актуальність роботи зумовлена зростанням суспільного інтересу до проявів девіантної поведінки, а також необхідністю глибшого розуміння мовленнєвих засобів, за допомогою яких така поведінка репрезентується в художньому тексті. Основною проблемою дослідження є визначення особливостей використання лексичних маркерів для відтворення девіантної поведінки персонажа та їхньої ролі у формуванні читацького сприйняття. Метою статті є визначення того, яким чином у мовленні персонажа Кевіна Качадуряна реалізуються прояви девіантної поведінки, а також встановлення особливостей використання лексичних лінгвальних маркерів у межах комунікативних стратегій і тактик. Для досягнення поставленої мети уточнено поняття девіантної поведінки, комунікативної стратегії, тактики та лінгвального маркера, а також здійснено їхню систематизацію на основі сучасних лінгвістичних і соціально-психологічних підходів. У результаті аналізу встановлено, що мовлення Кевіна репрезентує антисоціальний тип девіантної поведінки, який реалізується через стратегії агресії, маніпуляції та мовної девіації, а також іронії та провокації. Виявлено й кількісно проаналізовано 50 лексичних лінгвальних маркерів, серед яких домінують обсценізми та сленг, а також емоційно забарвлена лексика, негативні епітети, метафори, неологізми й слова-паразити. Узагальнені результати свідчать, що саме ці типи лексичних маркерів відіграють ключову роль у художній репрезентації девіантної поведінки особистості Кевіна, забезпечуючи багатовимірне відтворення його внутрішніх установок, соціальної відчуженості та агресивного ставлення до батьків і навколишнього соціуму.