ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЛЕКСИЧНИХ ЛІНГВАЛЬНИХ МАРКЕРІВ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ В АНГЛОМОВНІЙ ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
DOI:
https://doi.org/10.20535/.2026.17.347194Ключові слова:
художня література, девіантна поведінка, стратегія девіантної поведінки, тактика девіантної поведінки, лінгвальний маркер, мовна девіаціяАнотація
Статтю присвячено дослідженню лексичних лінгвальних маркерів девіантної поведінки особистості в англомовній художній літературі на прикладі роману Л. Шрайвер «We Need to Talk About Kevin». Актуальність роботи зумовлена зростанням суспільного інтересу до проявів девіантної поведінки, а також необхідністю глибшого розуміння мовленнєвих засобів, за допомогою яких така поведінка репрезентується в художньому тексті. Основною проблемою дослідження є визначення особливостей використання лексичних маркерів для відтворення девіантної поведінки персонажа та їхньої ролі у формуванні читацького сприйняття. Метою статті є визначення того, яким чином у мовленні персонажа Кевіна Качадуряна реалізуються прояви девіантної поведінки, а також встановлення особливостей використання лексичних лінгвальних маркерів у межах комунікативних стратегій і тактик. Для досягнення поставленої мети уточнено поняття девіантної поведінки, комунікативної стратегії, тактики та лінгвального маркера, а також здійснено їхню систематизацію на основі сучасних лінгвістичних і соціально-психологічних підходів. У результаті аналізу встановлено, що мовлення Кевіна репрезентує антисоціальний тип девіантної поведінки, який реалізується через стратегії агресії, маніпуляції та мовної девіації, а також іронії та провокації. Виявлено й кількісно проаналізовано 50 лексичних лінгвальних маркерів, серед яких домінують обсценізми та сленг, а також емоційно забарвлена лексика, негативні епітети, метафори, неологізми й слова-паразити. Узагальнені результати свідчать, що саме ці типи лексичних маркерів відіграють ключову роль у художній репрезентації девіантної поведінки особистості Кевіна, забезпечуючи багатовимірне відтворення його внутрішніх установок, соціальної відчуженості та агресивного ставлення до батьків і навколишнього соціуму.
Посилання
Андрусишин Р. (2020). Девіантна поведінка людини, її причини та шляхи попередження. Право і суспільство: Розбудова держави і права: питання теорії та конституційної практики. (Т. 2), 3–7. https://doi.org/10.32842/2078-3736/2020.2-1.1
Бахновська І. (2015). Асоціальна поведінка особи як суспільна проблема становлення надійної особистості. Науковий вісник Ужгородського національного університету (Т. 1.) Серія ПРАВО (Т. 30), 10–13.
Білоконенко Л. (2015). Українськомовний міжособистісний конфлікт [монографія]. Інтерсервіс, 335 с.
Гарюнова Ю., Єльнікова Н. (2022). Комунікативні стратегії в девіантній комунікації (на прикладі українськомовних медійних текстів на воєнну тематику). Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського (Т. 33, вип. 3), 12–16.
Іваненко Б., Святенко О. (2023). Особливості детермінації та вияву аутодеструктивної поведінки особистості. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки» (Т. 30), 321–328.
Крайніков Е., Прокопович Є., Землякова Ю., Примаченко С. (2018). Особливості вияву девіантної поведінки в підлітковому віці. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія (2(9)/2018), 27–30. https://doi.org/10.17721/BSP.2018.2(9).7
Селіванова О. (2006). Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Довкілля-К, 716 с.
Старкіна А. (2020). Маніпулятивний ефект гумору в англомовних публічних виступах та лінгвокультурні особливості його відтворення українською мовою [магістерська дисертація на здобуття ступеня магістра]. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», 152 с.
Український психологічний ХАБ. Психологічна енкциклопедія. https://www.psykholoh.com/post/%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0-%D1%86%D0%B5
Христук О. (2014). Психологія девіантної поведінки [навчально-методичний посібник]. Львівський державний університет внутрішніх справ, 192 с.
Ярошик О. (2020). Лінгвістичні маркери віддзеркалення психоемоційного стану головних героїв твору Люко Дашвар «ПоКров» [кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістра] Національний університет «Острозька академія», 97 с.
Durkheim É. (1982). The rules of sociological method / ed. S. Lukes ; transl. W. D. Halls. Free Press, 267 p.
Elwell F. W. Merton in his own words. Rogers State University. https://faculty.rsu.edu/users/f/felwell/www/presentations/MertonWords.html
Fraser B. (1996). Pragmatic markers. Pragmatics (Vol. 6, iss. 2.), 167–190.
Fromm E. (1994). Escape from freedom / ed. H. Holt. Open Road, 204 p.
Tabbert U. (2013). Crime through a corpus: The linguistic construction of offenders, victims and crimes in the German and UK press [Unpublished doctoral dissertation]. University of Huddersfield, 242 p. https://eprints.hud.ac.uk/id/eprint/18078/1/utabbertfinalthesis.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.