ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЕРШОЇ ПРОМОВИ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРІВ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ
DOI:
https://doi.org/10.20535/.2025.16.344399Ключові слова:
перша промова, політична риторика, лінгвостилістичні засоби, прем’єр-міністр, політичний дискурс, жанрові особливостіАнотація
Статтю присвячено комплексному аналізу лінгвостилістичних характеристик перших промов прем’єр-міністрів Великої Британії, виголошених після офіційного призначення на пост глави уряду. Актуальність дослідження зумовлена персуазивною природою політичного дискурсу, у межах якого перша промова виконує одразу декілька ключових функцій: легітимацію влади, окреслення ідеологічних засад і стратегічних пріоритетів майбутньої діяльності, формування суспільної довіри, а також конструювання позитивного політичного іміджу. Цей жанр публічних промов відзначається підвищеною формальністю, чіткою структурною організацією та значною концентрацією риторичних засобів, спрямованих на досягнення максимального комунікативного ефекту в умовах переходу влади. Метою роботи є визначення структурно-композиційних, тематичних і лінгвостилістичних особливостей перших промов прем’єр-міністрів Великої Британії. Матеріалом дослідження слугували промови Ґордона Брауна, Девіда Камерона, Терези Мей, Бориса Джонсона, Ліз Трасс, Ріші Сунака та Кіра Стармера. У статті встановлено наявність формульної вступної частини, у якій кожен новопризначений очільник уряду повторює офіційне повідомлення про прийняття пропозиції монарха сформувати уряд. Виокремлено типові тематичні блоки основної частини промови: подяка попереднику, опис актуальних викликів, представлення політичних пріоритетів, апеляція до національної єдності та демократичних цінностей, а також декларація готовності нести відповідальність за майбутні зміни у заключній частині. Лінгвостилістичний аналіз засвідчив систематичне використання метафор, анафори, паралелізму, градації, алітерації, триколону, інклюзивних займенників та різноманітних ритмічних конструкцій, що підсилюють переконувальність висловлювання. Доведено, що британські прем’єри активно застосовують образні засоби для репрезентації національної ідентичності, посилення емоційного впливу та створення образу згуртованої політичної спільноти. Узагальнені результати дають підстави розглядати першу промову прем’єр-міністра як окремий жанр політичного дискурсу із усталеною композиційною моделлю, визначеним набором риторичних стратегій і високим рівнем стилістичної стандартизації.
Посилання
Андрущенко, І. О., Орепер, М. О. (2024). Особливості перекладацьких трансформацій в інавгураційній промові американського президента Дж. Р. Байдена. Нова філологія, (96), 7–13. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2024-96-1
Гузак, А. (2014). Засоби сугестивного впливу в президентській ораторській промові на морфологічному та синтаксичному рівнях (на матеріалі промов американських президентів). Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах, (29), 64–73.
Калита, А. А. Клименюк, О. В. & Тараненко, Л. І. (2023). Маніпуляція в мовленнєвій комунікації. Тропеа.
Кучик, Г. Б. (2022). Лінгвістичні аспекти політичної комунікації. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, 33(72), (2, Part 2), 232–236. https://doi.org/10.32838/2710-4656/2022.2-2/36
Петренко, В. В. (2003). Політична мова як засіб маніпулятивного впливу. [Автореф. дис. канд. політ. наук]. Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Романюк, С. (2015). Лінгвостилістичні особливості інавгураційної промови (на прикладі виступу президента України Петра Порошенка). Лінгвостилістичні студії, (3), 158–166.
Стрій, Л. І. (2014). Структурно-композиційні особливості інавгураційної промови як жанру політичного дискурсу. Слов'янський збірник, (18), 240–247.
Beard, A. (2000). The language of politics. Routledge.
Boris Johnson's first speech as Prime Minister. (2019). BBC News. https://www.bbc.com/news/uk-politics-49102495
Chilton, P. (2005). Manipulation, memes and metaphors: The case of Mein Kampf. In L. de Saussure & P. Schulz (Eds.), Manipulation and ideologies in the twentieth century: Discourse, language, mind (pp. 15–43). John Benjamins.
David Cameron is the UK's new prime minister. (2010). UK Government. https://www.gov.uk/government/speeches/david-camerons-speech-outside-10-downing-street-as-prime-minister
Feldman, O. (2020). Introduction: Persuasive speaking and evoking political behavior. In O. Feldman (Ed.), The rhetoric of political leadership: Logic and emotion in public discourse (pp. 1–14).
Haddon, C. (2019). Becoming Prime Minister. Institute for Government. https://www.instituteforgovernment.org.uk/sites/default/files/publications/becoming-prime-minister-final.pdf
Humeniuk, N. H. (2019). Pragma-communicative aspects of the Boris Johnson’s first speech as a prime minister (July 24, 2019). Zakarpatski filolohichni studii, 12, 68–74.
Keir Starmer's first speech as Prime Minister: 5 July 2024. (2024). UK Government. https://www.gov.uk/government/speeches/keir-starmers-first-speech-as-prime-minister-5-july-2024
Kotenko, O., Kosharna, N., Chepurna, M., Trebyk, O., & Bakhov, I. (2023). Linguistic and stylistic features of English public speeches. World Journal of English Language, 13(4), 56–60. https://doi.org/10.5430/wjel.v13n4p56
Liz Truss's first speech as Prime Minister. (2022). The Independent. https://www.independent.co.uk/news/uk/politics/liz-truss-first-speech-prime-minister-b2161106.html
Prime Minister Gordon Brown arrives at Downing Street. (2007). YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=TezCBzlB3d8
Prime Minister Rishi Sunak’s speech on the steps of Downing Street. (2022). UK Government. https://www.gov.uk/government/speeches/prime-minister-rishi-sunaks-statement-25-october-2022
Richards, D., Kavanagh, D., Geddes, A., & Smith, M. (2006). British politics (5th ed.). Oxford University Press.
Riker, W. H. (1986). The art of political manipulation. Yale University Press.
Schnurr, S. (2009). Leadership discourse at work: Intersections of humour, gender and workplace culture. Palgrave Macmillan.
Theresa May: First speech as Prime Minister. (2016). YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=FDyZ8trge2E&t=51s
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.