Синтактико-стилістичні засоби впливу в сучасних англомовних політичних інтерв’ю

Анотація

Статтю присвячено комплексному аналізу синтактико-стилістичних засобів впливу, що формують комунікативну динаміку сучасних англомовних політичних інтерв’ю. Актуальність теми зумовлено важливістю вивчення мовних механізмів, які політики використовують для маніпуляції громадською думкою та формування власного іміджу в мас-медіа. За результатами дослідження встановлено, що на синтаксичному рівні домінують розповідні речення (понад 96%), що демонструє тверду позицію мовця та його бажання видати власні судження як об’єктивні факти. Частка питальних, спонукальних та вигукових конструкцій є незначною — менше 4% від загального вжитку.  Щодо структурних особливостей, найбільш частотними є складні речення (40%), що вказує на комплексність аргументації, та прості речення (36%), які забезпечують чіткість викладу. Менш поширеними є фрагменти  (11%), які використовуються для експресивності та імітації живого мовлення. Складнопідрядні та складносурядні речення становлять меншу частку (8% та 5% відповідно). На стилістичному рівні виявлено, що беззаперечним лідером серед засобів впливу є епітети (20,2%), висока частотність яких свідчить про прагнення політиків надати інформації емоційного забарвлення та нав'язати аудиторії певну оцінку подій чи опонентів. Друге та третє місця за вживаністю посідають метафори (11,2%) і вставні конструкції (10,9%).  Значну роль у структуруванні дискурсу відіграють синтаксичні фігури: синтаксичний паралелізм (8,8%) та антитеза (6,1%), а також анафора і лексичний повтор (5,6% та 5,4% відповідно). Ці засоби посилюють переконливість аргументів та допомагають зосередити увагу на ключових повідомленнях. Інші стилістичні засоби, як-от ідіоми, асиндетон та гіпербола, використовуються ситуативно. Отже, на основі проведеного дослідження встановлено, що синтактико-стилістична організація сучасних англомовних політичних інтерв'ю характеризується чіткою ієрархією мовних засобів впливу. Домінування розповідних речень у поєднанні зі складними синтаксичними конструкціями створює ефект об'єктивності та авторитетності висловлювань політиків. Водночас високочастотне використання епітетів, метафор та синтаксичних фігур забезпечує емоційне навантаження дискурсу та формує оцінні судження в свідомості аудиторії.