АНТРОПОНІМНІ ФОРМАНТИ З ОСНОВНИМ -Р- У ПРІЗВИЩАХ РІВНЕНЩИНИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню словотворчих особливостей антропонімних формантів з основним -р- у формуванні та розвитку прізвищ Рівненщини. Стверджується, що витоки сучасних словотворчих формантів з основним -р- сягають праіндоєвропейської давнини. Словотворча активність і продуктивність їх зростали внаслідок еволюційого ускладнення структури, інтеграції твірних складників, процесів контамінації, перерозкладу основ тощо. У правлов’янській мові сформувалася своя оригінальна і розгалужена система суфіксів, серед яких дві іншомовні морфеми з основним приголосним -r-: *-arjь та -yr-а. Перший з них був запозичений давніми слов’янами з латинської мови через посередництво давньогерманських мов й активно використовувався для творення назв людей за професією і родом занять, що потенційно могли стати лексичною основою для майбутніх антропонімів. Прізвищеві назви з елементом -р-, які утворені від імен, прізвиськ та апелятивів з патронімічним значенням чи значенням суб’єктивної оцінки з деяким відтінком згрубілості, поширені на історичній території Рівненщини, починаючи з середини минулого тисячоліття. Їх частка серед сучасних прізвищ краю сягає двох з половиною відсотків. Найбільш поширеними представниками тематичної групи є назви, які закінчуються на -ар- (-яр-) та -ер-
(-єр-). Характерною особливістю творення регіональних прізвищ є домінування лексико-семантичного способу над морфологічним. Зазначається, що за ознаками системності і повноти охоплення до цієї групи назв свідомо віднесено прізвища, утворені внаслідок формалізації апелятивів або власних особових назв, які містять елемент -р-, що є частиною кореня слова. Варто відзначити значну кількість аналізованих прізвищ, які з погляду способу словотворення і розуміння семантики на нинішньому синхронічному етапі суспільного розвитку витлумачити важко.