Лінгвістичне відображення стилістичних засобів у медіадискурсі

Автор(и)

  • Нігар Мадатова Azerbaijan University of Languages, PhD in Philology; Associate Professor at the Department of English Stylistics, Азербайджан https://orcid.org/0000-0002-7871-3807

DOI:

https://doi.org/10.20535/.2025.16.344047

Ключові слова:

лінгвістичний, стилістичні засоби, медіадискурс, медіатекст

Анотація

Медіа вже не є одностороннім дзеркалом; це жива нитка дискурсу, коментарів і впливу. У сучасному цифровому середовищі редакції конкурують не тільки на рівні фактів, але й стилю. Твіт із гострою метафорою або заголовок, наповнений іронією, поширюється швидше за нейтральну новину. Оскільки новини стають більш наративно орієнтованими, стилістичні засоби в їхній мові набувають все більшої риторичної та політичної значущості. Ця стаття досліджує, як стилістичні засоби відображаються лінгвістично в сучасному медіадискурсі, розкриваючи їх вплив на фреймінг, сприйняття та публічну взаємодію. Деякі з них є позачасовими (як-от метафора), інші ж еволюціонували у відповідь на цифрові формати та очікування аудиторії. Стаття розглядає лінгвістичні особливості використання стилістичних засобів у медіадискурсі. Основною метою дослідження є визначення ролі виразних засобів у медіатекстах, і тому є значний інтерес до такого стилістичного аналізу, враховуючи, що цей аналіз створює суттєві лінгвістичні фактори, які відображають лінгвокультурні відносини. Основною точкою вивчення стилістичної оригінальності медіадискурсу є те, що в ньому поступово з’являється все ширший спектр виразів. Медіадискурс став швидшим, гострішим і більш стилізованим, ніж будь-коли раніше. Від алгоритмізованих заголовків до вірусних твітів і коментарів, створених ШІ, мова медіа тепер не лише про передачу інформації, а й про формування сприйняття. У статті розглядається, як стилістичні засоби, такі як метафора, іронія, гіпербола та повторення, відображаються лінгвістично в сучасному медіадискурсі. На основі прикладів із цифрової журналістики, політичного висвітлення та соціальних медіаплатформ аналізується, як ці засоби сприяють створенню значення, маніпуляціям і естетизації новин. Дослідження показує, що стилістичні стратегії, це не просто декоративні елементи, а ідеологічні інструменти, вбудовані в лінгвістичну тканину сучасних медіа.

Посилання

Bax, S. (2019). Discourse and genre: Analysing language in context. Red Globe Press / Macmillan International Higher Education.

Bhatia, V. K. (1993). Analysing genre: Language use in professional settings. Longman.

Brown, G., & Yule, G. (1983). Discourse analysis. Cambridge University Press.

Crystal, D. (2019). The Cambridge Encyclopedia of the English Language. Cambridge University Press.

Fairclough N. (1995). Critical Discourse Analysis. Longman.

Fairclough, N. (1992). Discourse and Social Change. Polity Press.

Fairclough, N. (1995). Media Discourse. Edward Arnold.

Gee, J.P. (2005). An Introduction to Discourse Analysis: Theory and Method. Routledge.

Lakoff, G., & Johnson, M. (2003). Metaphors We Live By. University of Chicago Press.

Mammadov, A., & Lewandowska-Tomaszczyk, B. (Eds.). (2022). Analysing media discourse, traditional and new. Cambridge Scholars Publishing.

Paltridge, B. (2021). Discourse Analysis: An Introduction. Bloomsbury Publishing.

Swales, John M. (1990). Genre Analysis. English in Academic and Research Settings. Cambridge University Press.

Wodak, R., & Meyer, M. (2009). Methods of Critical Discourse Analysis. Sage.

Zappavigna, M. (2012). Discourse of Twitter and Social Media: How We Use Language to Create Affiliation on the Web. Bloomsbury.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-28