Лінгвістичне відображення стилістичних засобів у медіадискурсі

Анотація

Медіа вже не є одностороннім дзеркалом; це жива нитка дискурсу, коментарів і впливу. У сучасному цифровому середовищі редакції конкурують не тільки на рівні фактів, але й стилю. Твіт із гострою метафорою або заголовок, наповнений іронією, поширюється швидше за нейтральну новину. Оскільки новини стають більш наративно орієнтованими, стилістичні засоби в їхній мові набувають все більшої риторичної та політичної значущості. Ця стаття досліджує, як стилістичні засоби відображаються лінгвістично в сучасному медіадискурсі, розкриваючи їх вплив на фреймінг, сприйняття та публічну взаємодію. Деякі з них є позачасовими (як-от метафора), інші ж еволюціонували у відповідь на цифрові формати та очікування аудиторії. Стаття розглядає лінгвістичні особливості використання стилістичних засобів у медіадискурсі. Основною метою дослідження є визначення ролі виразних засобів у медіатекстах, і тому є значний інтерес до такого стилістичного аналізу, враховуючи, що цей аналіз створює суттєві лінгвістичні фактори, які відображають лінгвокультурні відносини. Основною точкою вивчення стилістичної оригінальності медіадискурсу є те, що в ньому поступово з’являється все ширший спектр виразів. Медіадискурс став швидшим, гострішим і більш стилізованим, ніж будь-коли раніше. Від алгоритмізованих заголовків до вірусних твітів і коментарів, створених ШІ, мова медіа тепер не лише про передачу інформації, а й про формування сприйняття. У статті розглядається, як стилістичні засоби, такі як метафора, іронія, гіпербола та повторення, відображаються лінгвістично в сучасному медіадискурсі. На основі прикладів із цифрової журналістики, політичного висвітлення та соціальних медіаплатформ аналізується, як ці засоби сприяють створенню значення, маніпуляціям і естетизації новин. Дослідження показує, що стилістичні стратегії, це не просто декоративні елементи, а ідеологічні інструменти, вбудовані в лінгвістичну тканину сучасних медіа.