Синтаксичні засоби вираження емоційності у вербальній комунікації: когнітивно-функціональний підхід.

Синтаксичні структури як перцептивні маркери емотивнотсі

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/.2025.16.344046

Ключові слова:

емоційне значення, емоційність, синтаксичні конструкції, перцептивні сигнали, дискурсивні одиниці, емоційні скрипти, клішовані конструкції, інтенсивність емоцій

Анотація

У статті досліджується складний взаємозв’язок між мовою, емоційним змістом і комунікативною функцією, доводячи, що емоційне вираження є не додатковим елементом мовної структури, а її невід’ємною складовою. На основі аудіального аналізу емоційно забарвлених комунікативних ситуацій показано, що синтаксичні конструкції виконують роль перцептивних сигналів, які формують сприйняття слухача щодо емоційного стану мовця. Емоційне значення розглядається як узагальнене виявлення афекту, що закріплюється у лексичних і граматичних одиницях, відображаючи індивідуальну когніцію та комунікативні наміри. Дослідження доводить, що будь-яка вербальна чи невербальна одиниця може набувати емоційного забарвлення залежно від контексту, цілі дискурсу та динаміки взаємодії. У цьому процесі синтаксис виконує організуючу та регулятивну функцію: він структурує потік інформації, виділяє емоційні контрасти та спрямовує сприйняття афекту. Аналіз показує, що синтаксичні патерни маркують інтенсивність, акцент або оцінну позицію мовця, виступаючи як перцептивні маркери емоційного ставлення. Особлива увага приділяється дискурсивним одиницям, структурним особливостям та клішованим конструкціям, які формують емоційні скрипти ­ соціально визнані сценарії, що допомагають інтерпретувати емоційний намір мовця навіть за непрямими сигналами. Результати підкреслюють важливість взаємодії лексики, синтаксису та дискурсу для кодування та декодування емоцій, демонструючи когнітивно-емоційний потенціал мови у вербальній комунікації.

Посилання

Alexie, S. (2007). The absolutely true diary of a part-time Indian. Little, Brown and Company.

Bally, C. (1909). Traité de stylistique française (Vols. 1–2). Payot.

BBC. (1967). The Forsyte Saga [TV series]. BBC Television.

Columbus, C. (Director). (2001). Harry Potter and the Philosopher’s Stone [Film]. Warner Bros.

Couper-Kuhlen, E., & Selting, M. (2018). Interactional linguistics: Studying language in social interaction. Cambridge University Press.

Croft, W. (2013). Verbs: Aspect and causal structure. Oxford University Press.

Jackendoff, R. (2010). Meaning and the lexicon: The parallel architecture 1975–2010. Oxford University Press.

Kalyta, A., Klymenyuk, O., & Taranenko, L. (2019). Theoretical and methodological foundations for studying the fluctuation of the emotional-pragmatic potential of speech thinking and human cognition. Odesa Linguistic Bulletin, 13, 115–123. https://doi.org/10.32837/2312-3192/13/11

Krasovska, I. V. (2021). Program and methodology of cognitively-based auditory research of emotional English speech (coding and decoding of positive emotions). Naukovi Zapysky Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, 32, 119–126.

Landis, J. (Director). (1999). Coming to America [Film]. Paramount Pictures.

Liu, M. (2016). Emotion in lexicon and grammar: Lexical-constructional interface of Mandarin emotional predicates. Lingua Sinica, 2(1), Article 4. https://doi.org/10.1186/s40655-016-0013-0

Oatley, K., & Jenkins, J. M. (1996). Understanding emotions (2nd ed.). Wiley.

Ortony, A., Clore, G. L., & Collins, A. (1990). The cognitive structure of emotions. Cambridge University Press.

Pavlenko, A. (2005). Emotions and multilingualism. Cambridge University Press.

Shaw, G. B. (2019). (n.d.). Mrs. Warren’s profession [Video]. YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=sSE98VhN1eM

Wierzbicka, A. (1999). Emotions across languages and cultures: Diversity and universals. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511521256

Zima, E. (2014). Construction grammar and the expression of emotional meaning. Linguistics, 52(3), 761–791.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-28