Лінгвофілософські аспекти новітньої наукової лексики в епоху метамодернізму
DOI:
https://doi.org/10.20535/.2026.17.343773Ключові слова:
метамодернізм, осциляція, датафікація, дизрупція, сталі інновації, Антропоцен, лінгвофілософські аспекти, постправдаАнотація
У цій статті досліджено феномен метамодернізму як філософського руху, що виник у відповідь на кризу постмодерністського скептицизму, релятивізму та деконструкції. Доведено, що метамодернізм, усвідомлюючи всю складність і неоднозначність попередньої ери, прагне до (спів-)усвідомлення та прогресу до кращого й досконалішого майбутнього. На основі термінологічного аналізу ключових загальнонаукових термінів, таких як «інформація», «датафікація», «Антропоцен» та «дизрупція», стаття окреслює лінгвофілософські аспекти наукового пізнання в новій епосі. Застосовуючи герменевтичну інтерпретацію, дефініційний аналіз та концептуальне моделювання, натхненне «мовними іграми» Л. Вітгенштейна та «диферансом» Ж. Дерріда, цей підхід розкриває, як лексичні структури кодують метамодерні напруження між щирістю та іронією. Надано українські еквіваленти відповідних термінологічних одиниць з метою їхньої культурної адаптації. Встановлено, що метамодерністська наука характеризується соціальною орієнтацією, акцентом на інформаційній онтології (Дж. Вілер) та необхідністю етичного балансування між деструктивною природою інновацій (К. Крістенсен) та ідеєю сталого прогресу. Центральним у цьому є моноістично-діалектична концепція А. Калити та ін., яка моделює психіку як тріадний потік (свідоме/підсвідоме/несвідоме) психофізіологічної енергії. Ця модель висвітлює перформативний потенціал метамодерністської мови: протидію постправдивим маніпуляціям через нелінійні риторичні механізми захисту, коли вербальні стимули запускають екзистенційні реконфігурації задля збереження чеснот «суспільства слухання» (Фрайнахт) через емерджентний альтруїзм та пошук істини серед метамодерністської осциляції та дизрупції. Результати дослідження становлять інтерес для фахівців у галузі лінгвістики, філософії мови та теорії комунікації, особливо у сенсі сприяння культурно адаптованому дискурсу для подолання полікризи в українських та глобальних наукових контекстах.
Посилання
Calvino, I. (1988). Six memos for the next millennium. Harvard University Press.
Christensen, C. M. (2016). The innovator's dilemma: When new technologies cause great firms to fail (Reprint ed.). Harvard Business Review Press.
Crutzen, P. J., & Stoermer, E. F. (2000). The “Anthropocene”. Global Change Newsletter, 41, 17–18.
Dember, G. (2024). Say hello to metamodernism!: Understanding today's culture of ironesty, felt experience, and empathic reflexivity. Exact Rush Multimedia Publishing.
Derrida, J. (1976). Of grammatology (G. C. Spivak, Trans.). Johns Hopkins University Press.
Dobrov, G. M. (1989). Nauka o nauke. Vvedenie v obshchee naukovedenie [Science of science. Introduction to general science studies]. Naukova Dumka.
Freinacht, H. (2017). The listening society: A metamodern guide to politics, Book one. Huli.
Freinacht, H. (2022, August 31). A four-dimensional fractal approach to ethics. Metamoderna. https://metamoderna.org/a-four-dimensional-fractal-approach-to-ethics/
Glattfelder, J. B. (2019). Information—Consciousness—Reality: How a new understanding of the universe can help answer age-old questions of existence. Springer. (The Frontiers Collection)
Haraway, D. (2016). Staying with the trouble: Making kin in the Chthulucene. Duke University Press.
Ilchenko, O., Kramar, N., Shelkovnikova, Z., & Bedrych, Ya. (2024). Akademichna anhliiska: Oporni konspekty do zaniat. Academic English: Class takeaways (3rd ed.). TOV “Vydavnyche Pidpryiemstvo “EDELVEIS”. https://langcenter.kiev.ua/documents/2025/Academic%20English_Class%20Takeaways_3rd_ed_Ilchenko_Kramar%20et%20al.pdf
Kalyta, A. A., Klymeniyk, O. V., & Taranenko, L. I. (2024). Manipulyatsiia v movlennievii komunikatsii: Monohrafiia [Manipulation in speech communication: Monograph]. Tropea.
Kramar, N. (2022). Slovnyk anhliysʹkomovnykh neolohizmiv XXI stolittia: Dictionary of English neologisms of the 21st century. TOV “NVP “Interservice”.
Kuhn, T. S. (2015). The structure of scientific revolutions (50th anniversary ed.). University of Chicago Press.
Latour, B. (2017). Facing Gaia: Eight lectures on the new climatic regime. Polity Press.
Oxford Languages. (2016). Oxford word of the year 2016. https://languages.oup.com/word-of-the-year/2016/
Schumpeter, J. A. (1942). Capitalism, socialism and democracy. Harper & Brothers.
Severynova, M., Kharchenko, P., Chibalashvili, A., Bezuhla, R., & Putiatytska, O. (2025). Transformations of the contemporary art practices in the context of metamodern sensibility. Open Cultural Studies, 9(1), Article 20250053. https://doi.org/10.1515/culture-2025-0053
Shelley, P. B. (1818). Ozymandias. Poetry Foundation. https://www.poetryfoundation.org/poems/46565/ozymandias
Storm, J. A. J. (2021). Metamodernism: The future of theory. University of Chicago Press.
Vermeulen, T., & van den Akker, R. (2010). Notes on metamodernism. Journal of Aesthetics & Culture, 2(1), 1–14. https://doi.org/10.3402/jac.v2i0.5677
Wheeler, J. A. (1989). Information, physics, quantum: The search for links. In H. Ezawa & Y. Murayama (Eds.), Proceedings of the 3rd International Symposium on Foundations of Quantum Mechanics in the light of new technology (pp. 354–368). Physical Society of Japan.
Wiener, N. (1948). Cybernetics: Or control and communication in the animal and the machine. MIT Press.
Wittgenstein, L. (1953). Philosophical investigations (G. E. M. Anscombe, Trans.). Blackwell.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
