Фреймінг інклюзії через мову політкоректності в британсько-американській політичній риториці

Анотація

У цій статті розглядається, як політкоректна мова та евфемізми слугують інструментами інклюзивного фреймінгу в сучасному британському та американському політичному дискурсі. Дослідження спирається на промови ключових політиків, включаючи Барака Обаму, Гілларі Клінтон, Дональда Трампа, Девіда Кемерона, Бориса Джонсона, Ліз Трасс, щоб продемонструвати, як використання евфемістичних методів впливає на громадську думку щодо таких соціальних питань, як міграція, етнічна приналежність та нерівність. Якісний дискурс-аналіз поєднується з функціонально-семантичною структурою, яка розрізняє функціонування евфемізмів, їхню мету та цільову аудиторію. Результати дослідження показують, що обидві риторичні традиції покладаються на евфемізми для досягнення інклюзивної комунікації; однак вони відрізняються тоном та стратегічним підходом. Американська політична мова демонструє емоційну привабливість та переназви, що стверджують ідентичність, тоді як евфемізми функціонують для піднесення та моралізації. Навпаки, у британській риториці домінують прагматична поміркованість та інституційна ввічливість, з використанням перифраз та узагальнень для підтримки соціальної згуртованості та легітимізації обговорення політичних питань. В обох корпусах сфера міграції постає як найбільш чутлива сфера та окреслюється відповідно через фрейми Емпатія, Безпека, Етика та Солідарність. Сфера Етнічна приналежність – через фрейми Єдність, Моральність та Різноманість. Сфера Нерівність – через фрейми Справедливість та Соціальний Прогрес. Ці відмінності відображають загальні культурні цінності, оскільки контраст між американським ідеалізмом та британським процедурним прагматизмом ілюструє складні способи, якими лінгвістичний фреймінг формує сприйняття глобальних соціальних викликів. Практична цінність цього дослідження – підвищення медіаграмотності та можливість міжкультурного аналізу політичної комунікації, що дозволяє журналістам та освітянам виявляти моделі фреймінгу та сприяти інклюзивному, етично відповідальному публічному дискурсу.