Інтермедіальні референції в різних семіотичних кодах науково фантастичного дискурсу

Анотація

У статті розглядаються реалії як культурні матриці, що формують смислові конструкти в інтермедіальному просторі, де художній текст, кінематографія та стратегічна відеогра взаємодіють у межах єдиної семіотичної системи. Показано, що в умовах змішування кодів смисли перебувають у постійній динаміці, а реалії виконують роль стабілізуючих елементів, які забезпечують впізнаваність і цілісність художнього світу. Акцентовано, що реалії номінують технічні артефакти, політичні та релігійні інституції, символічні образи, географічні ландшафти та інші культурно значущі поняття, а їхнє референційне навантаження стає ключовим для побудови фантастичних універсумів. У ході дослідження доведено, що наукова фантастика як жанр постає багатовимірним літературним феноменом, що поєднує різні піджанрові моделі й виконує евристичну функцію – сприяє осмисленню меж пізнання, технологічного розвитку та потенційних векторів еволюції цивілізації. Реалії в її межах мають багатофункціональний характер: когнітивний (передавання науково-технічних концептів), естетичний (створення атмосфери та стилістичних маркерів), комунікативний (налагодження діалогу між автором і реципієнтом) та концептуальний (репрезентація ідейної парадигми твору). Їхня семантика варіюється відповідно до піджанру – кіберпанку, космоопери, утопії, антиутопії чи альтернативної історії, – що визначає ступінь їхньої інтерпретативної актуалізації. Особливу увагу приділено інтермедіальній трансформації реалій на матеріалі всесвіту «Дюни» Ф. Герберта, який демонструє високий адаптаційний потенціал: вербальні коди роману знаходять нове втілення у фільмах, коміксах і відеоіграх, де аудіовізуальні, інтерактивні та процедурні механіки по-різному активізують семіотичне сприйняття. Уточнено принципи класифікації реалій – семантичний, хронологічний і територіальний підходи – що дозволяє систематизувати їх і визначити особливості функціонування у міжкультурному просторі та перекладі. Інтермедіальний аналіз дає змогу виявити закономірності адаптації вигаданих культурних кодів і глибше зрозуміти, як наукова фантастика репрезентує альтернативні реальності в сучасному мультимодальному дискурсі.