СЕНСОРНА ОБРАЗНІСТЬ У ПРИРОДНОМУ Й НЕПРИРОДНОМУ НАРАТИВАХ ТА ЇЇ ВІДТВОРЕННЯ У ПЕРЕКЛАДІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ДЖОАН ГАРРІС “BLACKBERRY WINE” ТА ЙОГО УКРАЇНСЬКОМОВНОГО ПЕРЕКЛАДУ)

Анотація

Статтю присвячено розгляду особливостей функціонування сенсорної образності у природному й неприродному наративах у романі Джоан Гарріс “Blackberry Wine” та розкриттю специфіки її відтворення в українськомовному перекладі роману. Метою дослідження є визначення тенденцій у створенні та використанні сенсорних образів оповідачами різного ступеня звичності, поряд із встановленням способів адекватного перекладу такої образності українською мовою. На основі кількісного та якісного аналізів тексту роману продемонстровано, що природні наратори (тут або головний герой, або всезнаючий оповідач) у задіяній ними образності спираються на повноцінний спектр сенсорних відчуттів, включаючи значну кількість тактильних образів, тоді як неприродний наратор (олюднена пляшка вина) демонструє обмежені вияви сенсорного досвіду, позбавленого тактильного складника. У творі виявлено домінування аудіальних образів, за якими у кількісному плані слідує візуальна та ольфакторна (нюхова) образність, тоді як густаторні (смакові) образи представлені найменшою мірою. Проаналізовано роль сенсорної образності у формуванні емпатійного досвіду читацької аудиторії та механізми виникнення ефекту відчуження у контексті залученості неприродного оповідача. Розглянуто основні перекладацькі трансформації, застосовані для відтворення сенсорних образів, серед яких: додавання та/або підсилення сенсорності, нейтралізація складних образів та заміна одного типу сенсорики іншим відповідно до стилістичних норм української мови. Продемонстровано, що успішне відтворення багатовимірної сенсорної структури твору у перекладі забезпечує збереження специфічних функцій кожного типу наратора у накопиченні енергетики художнього твору та формуванні чуттєвого досвіду українськомовного читача.