НЕБІНАРНІ ЗАЙМЕННИКИ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: СОЦІАЛЬНЕ СПРИЙНЯТТЯ, НОРМАТИВНИЙ СТАТУС ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню небінарних займенників у німецькій мові як складової ширшого процесу мовної інклюзії в контексті зростаючої гендерної різноманітності. На тлі активних суспільних дискусій про права трансгендерних і небінарних осіб мова дедалі частіше розглядається не лише як інструмент комунікації, а й як засіб ідентифікації, визнання і рівності. У роботі схарактеризовано різноманітні лінгвістичні стратегії, які виходять за межі бінарної гендерної моделі: гендерну зірочку (*), гендерний геп (_), формулу Binnen-I, нейтральні дескриптивні конструкції типу Studierende, інноваційні займенники (xier, nin, hen, sier) та експериментальні морфологічні форми із суфіксом -x (Kollegx). Проаналізовано особливості їхнього функціонування у письмовому та усному мовленні, рівень поширення в академічних, адміністративних, медійних і неформальних контекстах. Окрема увага приділяється нормативному статусу небінарних форм у країнах німецькомовного простору: схарактеризовано реакцію мовних інституцій (Duden, GfdS, Österreichisches Sprachenkomitee), а також практики університетів і муніципальних адміністрацій (Берлін, Лейпциг, Цюрих). У статті використано лінгвістичний, соціолінгвістичний, культурологічний, порівняльний і дискурсивний методи аналізу, що дозволяє розглядати мовну інклюзію як багатовимірний феномен на перетині мовної практики та соціальної динаміки. Зроблено висновок, що небінарні форми у мові не лише трансформують граматичну систему, а й репрезентують соціальні запити на гендерну рівність, вказуючи на зміну ідеологічних координат у сучасному суспільстві. Незважаючи на спротив частини носіїв мови, зокрема старших поколінь, мовна система поступово адаптується до нових реалій, а сам процес інклюзивізації німецької мови є свідченням глибших культурних зрушень, що потребують подальшого дослідження.