ЕКСПЛАНАТОРНІСТЬ СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО ДИСКУРСУ: ВИМІРИ І МЕХАНІЗМИ

Анотація

У статті розглянуто експланаторність сучасного англомовного науково-популярного дискурсу крізь призму пошуку ефективних інструментів розповсюдження наукового знання серед широкого кола споживачів. З огляду на те, що епістемологічний та онтологічний підходи до тлумачення експланаторності певним чином обмежують її функціонал, було запропоновано погляд на експланаторність як комунікативно-когнітивну категорію, що характеризується дискурсивністю, трансдисциплінарністю та прагматичною спрямованістю. Основну увагу у статті приділено окресленню трьох основних вимірів експланаторності －ілюстративного, логіко-розповідного й образного, визначенню специфіки їхньої актуалізації шляхом використання низки вербальних і мультимодальних засобів презентації та розкриттю пояснювального потенціалу аналогій, аргументації та демонстрації як інструментів реалізації експланаторності у статтях британського нейробіолога і популяризатора науки Крістіана Джарретта. У межах ілюстративного виміру експланаторності розглянуто механізми, які ґрунтуються на прийомах демонстрації та/або екземпліфікації за допомогою сукупності вербальних (словесні описи, атрибутивні словосполучення, прямі пояснення, наведення релевантних прикладів для ілюстрації викладеної інформації, узагальнювальні конструкції) і мультимодальних (візуальні зображення) засобів. Вимір логічного пояснення в аналізованому матеріалі зреалізовано шляхом прямих пояснень складної для сприйняття інформації та звернень до стереотипних ситуацій з опертям на життєвий досвід потенційного читача. Образний вимір експланаторності характеризується опертям на два когнітивних механізми －аналогію як пояснення незнайомого шляхом зіставлення зі знайомим, одним з виявів якої є метафора, та асоціації. Ці два механізми сукупно забезпечують активацію процесу ментальної візуалізації у сприйнятті складної інформації та сприяють емоційному залученню читачів. Взаємодія основних вимірів експланаторності підсилює пояснювальний потенціал науково-популярного дискурсу і полегшує реалізацію його основних цілей, що передбачають адаптацію наукового знання до розуміння широким загалом у доступному і привабливому форматі із залученням якомога більшого кола адресатів.