ІДЕАСТЕЗІЯ У КОМУНІКАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ІДЕЙ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ПІДХІД
DOI:
https://doi.org/10.20535/.2024.14.315298Ключові слова:
мультимодальна комунікація, пітчинг ідей, ідеестезія, дискурс стартапів, сенсорно-тригерна моваАнотація
Стаття досліджує когнітивне явище ідеастезії, що означає відчуття складних ідей або сприйняття їхнього значення під час презентацій технологічних ідей. Дослідження зосереджується на тому, як сенсорний досвід впливає на сприйняття складних концепцій, аналізуючи мультимодальний підхід до комунікації ідей у презентаціях продуктів. Аналізуючи кейси стартапу TerraPower Білла Гейтса та презентації iPhone 16 компанії Apple, стаття демонструє, як ефективне використання мови, що активує сенсорне сприйняття, мультимодальних візуальних елементів та сторітелінгу може підвищити залученість аудиторії та переконливіше передати інноваційні концепції. Автори наголошують на ролі емоційних відчуттів і мультимодальних презентацій у створенні впливових наративів, які пов’язують технологічні інновації з користувацьким досвідом. Лінгвістичний аналіз охоплює використання спеціалізованої термінології, емоційно забарвленої лексики, що підкреслює переваги технологій, уявних слів, складних синтаксичних конструкцій, які дозволяють детально розкривати ідеї та концепції, риторичних питань і мотиваційних висловлювань для привернення уваги аудиторії, а також чіткої текстової структури, що гармоніює з мультимодальними елементами та апелює до універсальних цінностей. Стаття акцентує увагу на важливості етапу стимуляції сенсорних шляхів до формування концепції у конкурентному середовищі стартапів, показуючи, як компанії можуть успішно поєднувати технічну інформацію із повідомленнями, орієнтованими на споживачів. На прикладах візуального сторітелінгу, емоційної залученості та мультимодальних демонстрацій дослідження ілюструє, як ідеастезія підсилює когнітивний вплив технологічних ідей на цільову аудиторію. Отримані результати сприяють розумінню того, як стартапи та технологічні компанії можуть використовувати когнітивну науку для підвищення переконливості своїх комунікаційних стратегій і створення сильніших зв’язків із споживачами, інвесторами та партнерами.
Стаття досліджує когнітивне явище ідеастезії, що означає відчуття складних ідей або сприйняття їхнього значення під час презентацій технологічних ідей. Дослідження зосереджується на тому, як сенсорний досвід впливає на сприйняття складних концепцій, аналізуючи мультимодальний підхід до комунікації ідей у презентаціях продуктів. Аналізуючи кейси стартапу TerraPower Білла Гейтса та презентації iPhone 16 компанії Apple, стаття демонструє, як ефективне використання мови, що активує сенсорне сприйняття, мультимодальних візуальних елементів та сторітелінгу може підвищити залученість аудиторії та переконливіше передати інноваційні концепції. Автори наголошують на ролі емоційних відчуттів і мультимодальних презентацій у створенні впливових наративів, які пов’язують технологічні інновації з користувацьким досвідом. Лінгвістичний аналіз охоплює використання спеціалізованої термінології, емоційно забарвленої лексики, що підкреслює переваги технологій, уявних слів, складних синтаксичних конструкцій, які дозволяють детально розкривати ідеї та концепції, риторичних питань і мотиваційних висловлювань для привернення уваги аудиторії, а також чіткої текстової структури, що гармоніює з мультимодальними елементами та апелює до універсальних цінностей. Стаття акцентує увагу на важливості етапу стимуляції сенсорних шляхів до формування концепції у конкурентному середовищі стартапів, показуючи, як компанії можуть успішно поєднувати технічну інформацію із повідомленнями, орієнтованими на споживачів. На прикладах візуального сторітелінгу, емоційної залученості та мультимодальних демонстрацій дослідження ілюструє, як ідеастезія підсилює когнітивний вплив технологічних ідей на цільову аудиторію. Отримані результати сприяють розумінню того, як стартапи та технологічні компанії можуть використовувати когнітивну науку для підвищення переконливості своїх комунікаційних стратегій і створення сильніших зв’язків із споживачами, інвесторами та партнерами.
Посилання
Apple introduces iPhone 16 and iPhone 16 Plus. Apple Newsroom. URL: https://www.apple.com/newsroom/2024/09/apple-introduces-iphone-16-and-iphone-16-plus/
Christensen C. M., Raynor M. E. (2003). The innovator's solution: creating and sustaining successful growth. Harvard Business School Press, 288 p.
Cialdini R. B. (2021). Influence, the psychology of persuasion. The Business Library.
Creswell J. W., Poth C. N. (2017). Qualitative inquiry and research design: choosing among five approaches. SAGE Publications, Incorporated, 2017.
Disruption for good - Digital prosperity awards. Digital Prosperity Awards. URL: https://www.digitalprosperityawards.com/blog/disruption-for-good/
Keller K. L. (2020). Strategic brand management: building, measuring and managing brand equity. Upper Saddle River, N.J : Prentice Hall, 635 p.
Kotler P., Armstrong G. (2020). Principles of Marketing. Pearson.
Krippendorff K. H. (2013). Content analysis: an introduction to its methodology. SAGE Publications, Incorporated.
Mills A. J., Durepos G., Wiebe E. (2012). Encyclopedia of case study research. SAGE Publications, Incorporated.
Nikolić D. Ideasthesia: how do ideas feel? TED-Ed. URL: http://ed.ted.com/lessons/ideasthesia-how-do-ideas-feel-danko-nikolic
Rogers E. M. (2003). Diffusion of innovations. 5th ed. Free Press, 512 p.
Smith P. R., Zook Z. (2019). Marketing communications: integrating online and offline, customer engagement and digital technologies. Kogan Page, Limited.
Terra Power. TerraPower | Natrium Nuclear Energy | Isotopes Cancer Treatment. URL: https://www.terrapower.com/about/
Voloshchuk I., Glinka N., Sats L. (2023). The linguistic status of ideation in startup discourse. Advanced Linguistics. No. 12. URL: https://doi.org/10.20535/2617-5339.2023.12.289222
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.