СЛОВЕСНА І ВІЗУАЛЬНА МЕТАФОРИКА В АНГЛОМОВНОМУ БІОГРАФІЧНОМУ КІНОДИСКУРСІ (на матеріалі сценарію біопіка Крістофера Нолана “Oppenheimer”)
DOI:
https://doi.org/10.20535/.2024.14.314802Ключові слова:
біографічний кінодискурс, словесна метафора, візуальна метафора, кіносценарій, концептуальна метафора, тематика, функційне навантаженняАнотація
Статтю присвячено дослідженню ролі та функціонування словесної й візуальної метафорики в біографічному кінодискурсі – сценарії (2022) та фільмі видатного британського режисера Крістофера Нолана “Oppenheimer” (2023). Актуальність проблематики випливає з необхідністі теоретичного осмислення місця словесних і візуальних метафор в англомовному біографічному кінодискурсі та виявлення особливостей їхнього застосування і взаємодії у розглянутому біопіку. Метою дослідження є окреслення тематики та встановлення функційного навантаження словесної та візуальної метафорики в кінематографічному описі життєвого шляху відомого американського фізика Роберта Оппенгеймера. У статті було репрезентовано сучасне тлумачення словесної й візуальної (пікторальної) тропеїки в її концептуальному вимірі з огляду на функції (описову, пояснювальну та гуморотвірну), зміст та взаємодію такої тропеїки у сценарному та кінематографічному біографічному наративі. Розкрито роль метафор у створенні образу персонажа, окресленні специфіки його сприйняття світу та комунікації з іншими людьми у професійному та повсякденному колах. З опертям на різнорівневі мовні засоби встановлено низку концептуальних метафор, які відіграють важливу роль у викладенні ключових ідей, теорій та аргументів, втілених у кінострічці як у словесному, так і у візуальному форматах. Дослідження застосування візуальних кінометафор для зображення особливостей поведінки, мислення і світобачення головного героя, виявів його емоційного стану дозволило чіткіше уявити атмосферу тодішнього академічного й суспільного середовища США та розкрити ключові теми кінострічки: контраверсійні шляхи наукового прогресу, моральні дилеми, що постають перед вченими, вплив особистих рішень на долю людства та збереження самоідентичності.
Посилання
Воробйова, Ольга (2024). Труднощі музикалізації: «The Piano Teacher» Ельфріде Єлінек та Міхаеля Ґанеке в контексті інтермедіальності. В: О. П. Воробйова, Р. І. Савчук, Л. І. Тараненко (ред.) Міждисциплінарні обрії інтермедіальності: лінгвістика − літературознавство ̶ перекладознавство (с. 53−78). Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
Bingham, Dennis (2010). Whose Lives are They Anyway? The Biopic as Contemporary Film Genre. New Brunswick, NJ: Rutgers University Press.
Carroll, Noël (1996). A note on film metaphor. In: Noël Carrol, Theorizing the Moving Image (p. 212−223). Cambridge: Cambridge University Press.
Cheshire, Ellen (2015). Bio-pics. A Life in Pictures. New York, NY: Columbia University Press.
Forceville, Charles (2002). The identification of target and source in pictorial metaphors. Journal of Pragmatics, 34: 1−14.
Forceville, Charles (2016). Visual and multimodal metaphor in film: charting the field. In: Kathrin Fahlenbrach (ed.), Embodied Metaphors in Film, Television and Video Games: Cognitive Approaches (p. 17−32). London: Routledge.
Kress, Gunther, & Van Leeuwen, Teo. (1996). Reading Images: The Grammar of Visual Design. New York: Routledge.
Lakoff, George, and Mark Johnson. (1980). Metaphors We Live By. Chicago: University of Chicago Press.
Nolan, Christopher (2022). Gadget. Final Shooting Script based on the novel: “American Prometheus: The Triumph and Tragedy of J. Robert Oppenheimer” by Kai Bіrd and Martin J. Shervin. https://assets.scriptslug.com/live/pdf/scripts/oppenheimer-2023.pdf
Nolan, Christopher (2023). Oppenheimer. https://inoriginal.net/films/2097-oppenheimer-2023.html
Rusieshvili-Cartledge, Manana and Rusudan Dolidze. (2015). Filmic and verbal metaphors. Humanities and Social Sciences Review, 4 (3): 147−152.
Vidal, Belén (2012). Figuring the Past. Period Film and the Mannerist Aesthetic. Amsterdam: Amsterdam University Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.