ФАХОВА ПІДМОВА ІТ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.20535/.2024.14.314085Ключові слова:
ІТ-термінологія, фахова підмова, лінгвістична адаптація, стандартизація, автоматизовані програми перекладуАнотація
Статтю присвячено проблемі вивчення фахової термінології у сфері інформаційних технологій в перекладацькому аспекті. Стаття має теоретичний характер і є передумовою проведення комплексного емпіричного дослідження з проєкцією на термінологічні одиниці фахової підмови ІТ. Зважаючи на швидкий розвиток технологій, перекладачі стикаються з низкою труднощів, серед яких складність у підборі відповідників для нових термінологічних одиниць, потенційна багатозначність термінів в межах однієї терміносистеми, специфіка перекладу абревіатур та акронімів, врахування стилістичних особливостей професійного жаргону тощо. Основна мета дослідження полягає у визначенні та всебічному аналізі ключових викликів у перекладі ІТ-термінології українською мовою, а також у пропонуванні шляхів їх подолання з урахуванням лінгвістичних, технічних і культурних аспектів. У публікації окреслено коло проблемних питань, дотичних до перекладу в межах фахової підмови ІТ, а також запропоновано можливі шляхи їх вирішення. У цьому контексті було також наведено кілька прикладів перекладацьких рішень, дібраних з англо-, німецько- та українськомовних інтерфейсів програм OmegaT та LibreOffice. Для подолання описаних у роботі викликів необхідний комплексний підхід, який охоплює розробку та оновлення спеціалізованих словників, співпрацю між лінгвістами та фахівцями цієї галузі, а також активну популяризацію використання української мови у сфері інформаційних технологій. Наголошується на потребі стандартизації термінології через створення термінологічної бази, яка б містила переклади, дефініції, приклади використання та інші важливі відомості для підвищення якості технічного перекладу. Такий підхід сприятиме розвитку української ІТ-термінології та інформаційної культури загалом, підвищуючи її конкурентоспроможність та значущість.
Посилання
Білозерська, Л. П., Возненко, Н. В., & Радецька, С. В. (2010). Термінологія та переклад. Нова книга. 232 с.
Гладун, А. Я., Пучков, О. О., Субач, І. Ю., & Хала, К. О. (2018). Англо-український словник термінів з інформаційних технологій та кібербезпеки. ІСЗЗІ КПІ ім. Ігоря Сікорського. 380 с.
Д’яков, А. С., Кияк, Т. Р., & Куделько, З. Б. (2000). Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. КМ Academia. 216 с.
Півняк, Г. Г., Бусигін, Б. С., Дівізінюк, М. М., Азаренко, О. В., & Коротенко, Г. М. (2010). Тлумачний словник з інформатики. Нац. гірнич. ун-т. 600 с.
Селіванова, О. О. (2010). Лінгвістична енциклопедія. Довкілля-К. 844 с.
Шевчук, І. Б. (2013). Тлумачний словник основних понять і термінів програмування. Видавництво ЛДФА. 45 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.