ЛІНГВОСИНЕРГЕТИКА ЯК НОВІТНЯ ПАРАДИГМА ДИСКУРСИВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.20535/.2024.13.305348Ключові слова:
дискурс, лінгвосинергетика, нелінійність, самоорганізація, фрактальністьАнотація
Ця стаття представляє лінгвосинергетику як нову міждисциплінарну парадигму, що поєднує синергетику та лінгвістику для вивчення динамічних процесів, що лежать в основі мовних систем. Основною метою є обговорення теоретичних основ лінгвосинергетики, дослідження її методологічних підходів та демонстрація її ефективності шляхом емпіричного дослідження. Основні результати підкреслюють, як синергетичні принципи, такі як самоорганізація, емерджентність і нелінійність, розкривають самоорганізаційну природу лінгвістичних явищ, надаючи розуміння функціонування мови. Висновки дослідження підтверджують потенціал лінгвосинергетики запропонувати цілісне розуміння мови як складної адаптивної системи, збагачуючи тим самим поле вивчення дискурсу та відкриваючи нові шляхи для майбутніх досліджень. Інтегруючи синергетичні принципи, лінгвосинергетика пропонує нові погляди на еволюцію, розвиток, зміни та функціонування мови, прогнозуючи значні успіхи в лінгвістичних дослідженнях і застосуваннях. Майбутні дослідження мають бути зосереджені на розвитку передової міждисциплінарної співпраці та емпіричному підтвердженні теоретичних моделей для подальшого покращення нашого розуміння лінгвістичних явищ.
Посилання
Aitchison, J. (2001). Language Change: Progress or Decay? Cambridge University Press.
Andrukhovych, S. (2014). Felix Austria.
Andrukhovych, Y. (1993). Perverzion.
Bates, E., MacWhinney, B. (1987). Competition, variation, and language learning. In B. MacWhinney (Ed.), Mechanisms of language aquisition (pp. 157–193). Lawrence Erlbaum Associates, Inc.
Bybee, J. (2010). Language, usage and cognition. Cambridge University Press
Chomsky, N. (2006). Language and Mind. Cambridge University Press.
Croft, W., Cruse, D. A. (2004). Cognitive Linguistics. Cambridge University Press.
Crystal, D. (2003). The Cambridge Encyclopedia of the English Language. Cambridge University Press.
Ellis, N. C., Larsen-Freeman, D. (2009). Constructing a Second Language: Analyses and Computational Simulations of the Emergentist Approach. Annual Review of Applied Linguistics, 29, 111-123.
Gries, S. Th. (2009). Statistics for Linguistics with R. Walter de Gruyter.
Haken, H. (1983). Synergetics: An Introduction. Springer.
Halliday, M.A.K. (1994). Introduction to Functional Grammar. London: Edward Arnold.
Kirby, S. (2002). Natural Language from Artificial Life. Artificial Life, 8(2), 185-215.
Klymenko, O., Yenikeyeva, S. (2022). Synergetic Linguistics as a New Philosophy of Language Studies. Theory and Practice in Language Studies, 12(2):417-423. doi: 10.17507/tpls.1202.28
Kurkov, A. (1996). Death and the Penguin.
Kurkov, A. (2018). Grey Bees.
Lyubka, A. (2017). Saudade.
Mandelbrot, B. B. (1983). The Fractal Geometry of Nature. Henry Holt and Company.
Romaine, S. (1994). Language in Society: An Introduction to Sociolinguistics. Oxford University Press.
Schiffrin, D. (1994). Approaches to Discourse. Cambridge: Blackwell Publishers.
Shchyhlo, L., Korovai, M. (2023). Towards a New Paradigm for the Language Research: Synergistic Context. Grail of Science. 250-253. 10.36074/grail-of-science.17.03.2023.040.
Swales, J. (1990). Genre Analysis: English in Academic and Research Settings. Cambridge University Press.
Vynnychuk, Y. (2012). Tango of Death.
Zabuzhko, O. (1996). Fieldwork in Ukrainian Sex.
Zabuzhko, O. (2009). Museum of Abandoned Secrets.
Zhadan, S. (2014). The Orphanage.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
