ЛІНГВІСТИЧНІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УСНОГО НАРАТИВНОГО ТЕКСТУ ВІДЕОІГОР
DOI:
https://doi.org/10.20535/.2024.13.301606Ключові слова:
комп'ютерна гра, відеогра, відеоігровий дискурс, дискурс відеоігор, внутрішньоігровий текст, наративний текст, сюжетний текст, сюжетний діалогАнотація
В статті наведено результати лінгвостилістичного аналізу внутрішньоігрового тексту, взятого з шести відеоігор різних ігрових та наративних жанрів, та зроблено спробу схарактеризувати стилістичні, граматичні та лексичні особливості усного наративного тексту у порівнянні із письмовим наративним текстом та текстом інтерфейсу. В результаті аналізу було виявлено, що усний сюжетний текст відеоігор тяжіє до розмовного стилю мовлення, та, на відміну від інших видів тексту, в ньому частіше вживаються колоквіалізми, вигуки та слова-філери. Як і письмові тексти наративного характеру, він містить значно більшу кількість форм на позначення минулого та майбутнього часів, відтоді як у тексті інтерфейсу частіше вживаються форми теперішнього часу та вираження імперативної модальності. Усний сюжетний текст також виділяється широким розповсюдженням віртуалміфоперсонімів та частішим вживанням фразових дієслів, що випереджають їхні однослівні еквіваленти в 3,1-3,7 разів.
Посилання
Bumar, K. S. (2020). Linhvokulturna adaptatsiia vulharizmiv v ukrainskomovnykh perekladakh suchasnoi italiiskoi prozy. Naukovyi Zhurnal Lvivskoho Derzhavnoho Universytetu Bezpeky Zhyttiediialnosti "Lvivskyi Filolohichnyi Chasopys," 8, 20–25. http://dx.doi.org/10.32447/2663-340X-2020-8.3
Ensslin, A. (2015). Discourse of Games. The International Encyclopedia of Language and Social Interaction, 1–6. http://dx.doi.org/10.1002/9781118611463.wbielsi154
Ensslin, A., & Balteiro, I. (2021). Approaches to Videogame Discourse: Lexis, Interaction, Textuality. Bloomsbury Academic. http://dx.doi.org/10.5040/9781501338489
Formanova, S. V. (2013). Invektyvy v ukrainskii movi. Odesa: ONU im. I. I. Mechnikova.
Kolesnyk, O. S., et al. (2015). Teoretychna fonetyka anhliyskoi movy. Zhytomyr: ZDU im. Ivana Franka.
Pomazan, O. S., & Kovtun, O. V. (2016). Zasoby vyrazhennia modalnosti v suchasnii anhliiskii movi. Visnyk SNT, (8), 138-142. (in Ukrainian)
Potsdam, E., & Edmiston, D. (2015). Imperatives. Oxford Bibliographies Online Datasets. http://dx.doi.org/10.1093/obo/9780199772810-0107
Rodríguez-Puente, P. (2019). The English Phrasal Verb, 1650–Present (Studies in English Language). Cambridge University Press. http://dx.doi.org/10.1017/9781316182147
Rodríguez-Puente, P., & Obaya-Cueli, M. (2022). Phrasal verbs in Early Modern English spoken language: a colloquialization conspiracy? English Language and Linguistics. http://dx.doi.org/10.1017/s1360674322000065
Shylo, S. (2017). Poniattievi sfery terminiv dlia nominatsii sponukalnoi modalnosti. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, (17), 161-166.
Spiridonova A. S., & Panasiuk, Y. V. (2020). Leksyko-semantychni osoblyvosti kolokvializmiv u suchasnii brytanskii presi. Vcheni Zapysky TNU Imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Sotsialni Komunikatsii, 31(70), 198–203. https://dx.doi.org/10.32838/2663-6069/2020.1-2/39 (in Ukrainian)
Talevski, D. (2024, February 16). How Much Is the Gaming Industry Worth in 2024? TechJury. https://techjury.net/blog/gaming-industry-worth/#gref
Varbanets, T. V. (2020). Onimnyi skladnyk elektronnoho dyskursu kompiuternykh ihor. Odesa: ONU im. I. I. Mechnikova. (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.