ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ СУДНОБУДІВНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню англомовної суднобудівної термінології, що є частиною морської спеціальної терміносистеми, формуванню якої сприяла наявність торгового й військового флоту в Британії та активні торгово-економічні відносини, що передбачають імпорт-експорт стратегічних товарів в країни по всьому світу. Під час дослідження конкретизовано поняття «морська термінологія», що включає галузі, які обслуговують морську справу (суднобудування, судноремонт, електромеханічне устаткування, супутні комп’ютерні технології, портову мережу) та морські терміни, які називають поняття і явища (найменування кораблів і суден, спеціальні одиниці виміру та стандартів, портові й берегові споруди, морське право). З’ясовано, що суднобудівна термінологія має вужчу специфіку та пов’язана з промисловою галуззю (машинобудування, металургія, інженерія). Визначено структурно-семантичні властивості термінів, зокрема, за семантичним наповненням зафіксовано мотивовані композити, напівмотивовані композити, немотивовані композити, що розкривають змістове наповнення термінів. Визначено, що складні терміни утворені за моделями, представленими двокомпонентними, трикомпонентними, чотирикомпонентними та п’ятикомпонентними термінологічними одиницями, а найбільшу продуктивність виявляють терміни, що позначають предмети, пов’язані з судном (частини корпусу судна, складові елементи судна, конструкції судна, проектування і випробовування судна). Для економності мовних засобів, стислості і компактності висловлювання в суднобудівній термінології використовуються абревіатури (складні абревіатури з усіченням; складені абревіатури з усіченням початкової частини вихідного словосполучення; ініціальні абревіатури, більшість з яких є дво- та трикомпонентними акронімами). Підсумовано, що суднобудівна лексика відображає розвиток суднобудівної галузі та виконує важливу комунікативну функцію між фахівцями цієї сфери.