МУЛЬТИМОДАЛЬНИЙ ВИМІР АНГЛОМОВНИХ ПУБЛІЧНИХ ВИСТУПІВ ЛЕКТОРІВ КОНФЕРЕНЦІЇ TED У СФЕРІ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-5339.2023.12.290875Ключові слова:
мультимодальність, модуси, публічні виступи, конференція TED, стилістичні фігури, перекладАнотація
Статтю присвячено дослідженню мультимодальності виступів TED у сфері освіти. Під терміном "мультимодальність" розглядають взаємодію між різними способами передачі інформації. Мультимодальні репрезентації відображають соціокультурні способи поєднання модусів у комунікації. Дослідження спирається на теоретичні засади соціальної семіотики з метою аналізу застосування принципів породження сенсу до семіотичних режимів. У роботі розглянуто лінгвістичні, аудіальні, візуальні, жестикуляційні та просторові модуси представлення інформації у промовах на конференції TED у сфері освіти. Дослідження залучає кількісний та якісний методи аналізу стилістичних фігур, використаних у відібраних промовах TED. Крім того, у статті окреслено труднощі та особливості перекладу промов TED, зокрема культурна специфіка, ідіоматичні вирази та стилістичні елементи. Результати дослідження свідчать про переважне використання таких стилістичних фігур, як алітерація, метафора, повтори та риторичні запитання в лінгвістичному модусі. Аудіальний модус характеризується чіткою дикцією, правильною вимовою та контрольованим темпом мовлення. Візуальний модус охоплює використання слайдів, виділення ключових слів і фраз, а також демонстрацію зображень з метою залучення аудиторії. Жестикуляційний модус складається з інтенційних жестів, рухів тіла та міміки, які доповнюють вербальний дискурс. Просторовий модус охоплює управління і взаємодію з фізичним простором, стратегічне пересування на сцені та використання реквізиту для посилення комунікації. У висновках дослідження пропонуються подальші напрямки досліджень, серед яких аналіз впливу мультимодальних модусів на когнітивні процеси реципієнта, вивчення стилістичних фігур та їх культурних варіацій у міжкультурній комунікації.
Посилання
Forceville, C. (2009). Multimodal metaphor in ten Dutch TV commercials. In C. Forceville & E. Urios-Aparisi (Eds.), Multimodal metaphor (pp. 25-50). Mouton de Gruyter.
Gebre, E. (2018). Learning with multiple representations: Infographics as cognitive tools for authentic learning in science literacy. Canadian Journal of Learning and Technology, 44(1).
Halliday, M. A. K. (1978). Language as social semiotic: The social interpretation of language and meaning. Edward Arnold.
Hatim, B. (2009). Translating text in context. In J. Munday (Ed.), The Routledge companion to translation studies (pp. 36–53). Routledge.
Kress, G., & van Leeuwen, T. (2001). Multimodal Discourse: The Modes and Media of Contemporary Communication. London: Arnold.
Kress, G., and Van Leeuwen, T. (1996) Reading Images: The Grammar of Visual Design. London/Routledge.
Kress, G., & van Leeuwen, T. (2006). Reading images: The grammar of visual design. Routledge.
Nørgaard, N., Montoro, R., & Busse, B. (2010). Key terms in stylistics. London; New York: Continuum.
Pflaeging, J. (2020). Multimodal argumentation in TED talks: A rhetorical and multimodal analysis. Journal of Pragmatics, 157, 1-15.
Tagg, P. (2012). Music's meanings: A modern musicology for non-musos. New York: Mass Media's Scholar's Press.
The New London Group. (1996). A pedagogy of multiliteracies: Designing social futures. Harvard Educational Review, 66(1), 60-92.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.