ПОЛІКУЛЬТУРНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-5339.2023.11.278269Анотація
У статті обґрунтовано основні пріоритетні й інноваційні ідеї означеної проблеми в теорії та практиці, розглядається смислове значення поняття «полікультурна освіта», «полікультурне виховання», «громадянська ідентичність», «толерантність», виокремлено ефективні форми й інтерактивні методи виховання і навчання з учнівською та студентською молоддю в умовах реформування системи освіти. Висвітлено три рівні полікультурної освіти, з-поміж яких: етнічний, громадянський і глобальний (планетарний). Зазначено, що полікультурна освіта синтезує знання про культуру, яка є надбанням цивілізованого світу, про етнічну культуру, про загальнонаціональну культуру як продукт історичного взаємозбагачення і взаємопроникнення етнічних культур. Наголошено, що саме поняття «полікультурна освіта» нерозривно пов’язане з поняттям «громадянська ідентичність» у тому сенсі, що остання як форма соціального життя людини охоплює «відчуття себе частиною суспільства та бажання бути його активним членом у сьогоденні та майбутньому. Авторка характеризує технологію виховання культури особистісного самоствердження, котра актуалізує творчу активність, полікультурну спрямованість, активну громадянську позицію особистості учня. Описана інноваційна програма з методики навчання англійської мови розроблена Британською радою спільно з Міністерством освіти і науки України в межах проєкту «Шкільний учитель нового покоління» акцентує увагу на формуванні в студентів професійно-педагогічних компетентностей майбутніх педагогів, розвитку критичного мислення, ініціативи, творчості, самостійного мислення, активної громадянської позиції в соціокультурній реальності. Авторка резюмує, що аналіз вітчизняного та закордонного досвіду дає можливість усебічно дослідити проблеми громадянської ідентичності, толерантності в умовах полікультурності сучасного освітнього простору. Тому, без сумніву, особливо цінним є чітке визначення й обґрунтування концептуально зорієнтованої перспективи, яка б сприяла розвитку активної громадянської поведінки учнівської та студентської молоді, формуванню національної самосвідомості, високоморальних почуттів і звичок, забезпечувала б створення позитивної системи ставлення учнів до дійсності, встановлення толерантних міжкультурних відносин у різних видах діяльності.
Ключові слова: полікультурна освіта; полікультурне виховання; толерантність; міжкультурна комунікація; громадянська ідентичність; культура особистісного самоствердження; інтерактивні методи; особистісно орієнтований підхід.
Посилання
Бех І. Д. Виховання особистості: у 2-х кн. Книга 1 Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади : наук. видання. Київ . 2003. 280 с.
Бех І. Д. Як виховувати духовні цінності. Директор школи, ліцею, гімназії. 2004. № 1. С. 10.
Бех І.Д. Особистість на шляху до духовних цінностей: монографія. Київ-Чернівці : «Букрек». 2018. 296 с.
Безкоровайна О. В. Як зробити школу толерантною: можливості і засоби. К: Шкільний світ, 2006. 128 с.
Безкоровайна О. В. Виховання культури особистісного самоствердження в ранньому юнацькому віці. Монографія. Рівне, 2009. 470 с.
Безкоровайна О.В. Інноваційні підходи до організації методичної підготовки майбутнього вчителя англійської мови (на прикладі спільного проекту Британської Ради в Україні та Міністерства освіти і науки України «Шкільний вчитель нового покоління»). Нова педагогічна думка. 2018. № 4. С. 96–99.
Бейкер К. Основи білінгвальної освіти і білінгвізму (5-те вид.). Дніпро: ЛІРА, 2016. 645 с.
Декларація принципів толерантності. Педагогіка толерантності. 1999. № 3–4. С. 175–179.
Завірюха Л. А. Оволодіння засадами толерантності в студентському середовищі. Педагогіка толерантності. 2003. № 1 (3). С. 76.
Зязюн І. А. Філософія виховання як очікування відповідальної дії. Вища освіта України : теоретичний та науковий часопис № 2 (додаток 1). Київ-Рівне. 2007. Т. 1. С. 14–20.
Кендзьор П. І. Інтеграція через діалог: система організації полікультурного виховання у школі : монографія. Львів : Панорама. 2016. 378 с.
Кравченко Т. В. Громадянська ідентичність як компонент полікультурного виховання у закладах вищої освіти Великої Британії. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2018. № 19. С. 58–65.
Сухомлинська О. В. Концептуальні засади формування духовної особистості на основі християнських моральних цінностей. Шлях освіти. 2002. № 4. С. 13–19.
Ткачук А. І. Мультикультурна комунікація як один із чинників формування іншомовної компетентності студентів (на прикладі case studies). Інноваційна педагогіка. 2022. Випуск 4. Т.2. С. 210–214.
Федоренко С. В. Методологічний потенціал навчання суспільно корисному служінню у формуванні гуманітарної культури студентів США. Теоретичний та науковий часопис «Вища освіта України». 2014. № 3 (дод. 1) : Темат. вип. «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу». С. 159–163.
Федоренко С. В. Теорія і методика формування гуманітарної культури студентів вищих навчальних закладів США. Дисертація на здобуття ступеня доктора педагогічних наук. Київ, 2017. 551 с.
Швачко О. В. Толерантність як психолого-соціальний феномен. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2001. № 2. С. 154–170.
Шевченко Г. П., Шафер Д.П., Антоненко Т.Л., Алфімов В.М., Безугла М.В., Бовт А.Ю., Бутенко Л.В., Вітченко А.О., Зеленов Є. А, Коновець С.В., Крсек О.Є., Лучанінова О.П, Миропольська Н.Є., Роганова М.В., Сбітнєва Л.М., Філіпчук Н.О., Чурсін Н.Н. Виховання Людина Культури засобами мистецтва: колективна монографія. Київ. Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2021. 292 c.
Nickelson J. Exploring civic identity development: Stories from a service learning project abroad. (Doctoral dissertation). University of Pennsylvania, 2011. https://repository.upenn.edu/dissertations/AAI3475832
Tate W. F. The Brown decision revisited: mathematizing social problems. Educational Policy. 1993. Vol. 3, № 7. Р. 255–275.
Youniss J., Yates M. Youth service and moral-civic identity: A case for everyday morality. Educational Psychology Review. 1999.Vol. 11. P. 361–376.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.