КОГНІТИВНИЙ ВИМІР СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО РЕСТОРАННОГО ДИСКУРСУ В СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ INSTAGRAM
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-5339.2023.11.277876Анотація
Ця стаття присвячена аналізу англомовного ресторанного дискурсу в соціальній мережі Instagram. Дослідження ресторанного дискурсу в Instagram є важливим у зв'язку зі зростанням популярності соціальних мереж та їх впливом на споживачів. Ресторани використовують Instagram для просування свого бренду та взаємодії зі споживачами, а користувачі використовують цю соціальну мережу для пошуку нових місць для їжі та ознайомлення зі стравами та атмосферою ресторанів. У даній статті розглядається когнітивний аспект ресторанного дискурсу, який включає аналіз мови, що використовується для створення певного образу та враження про бренд закладу. Ресторанний дискурс експлорується як специфічний вид мовлення, що використовується у ресторанній сфері для взаємодії між рестораном та його клієнтами та може бути представлений різними жанрами мовлення, такими як меню, опис страв, рекламні оголошення, відгуки клієнтів, розмови між персоналом та клієнтами. Також досліджується, як ресторани використовують сприйняття смаку та візуальні враження для привернення уваги своїх клієнтів. Проведено квалітативний та кількісний аналіз текстів, використовуючи програмне забезпечення для аналізу тексту та статистичних даних. За допомогою методу контент-аналізу було визначено ключові слова та фрази, що використовуються в описах фотографій, а саме delicious, mouth-watering, fresh, homemade, local, authentic, seasonal, tasty, vegan, gluten-free, luxurious, exclusive, intimate, romantic, friendly. Дане дослідження ресторанного дискурсу в соціальній мережі Instagram допоможе краще зрозуміти вплив соціальних мереж на споживачів та взаємодію між ресторанами та їх клієнтами. У цій статті ми також детально розглянули основні тенденції використання соціальних мереж в ресторанному бізнесі та їх вплив на споживачів та ресторани. Вивчення ресторанного дискурсу в Instagram дало можливість отримати більш детальну інформацію про споживачів та їх уподобання, а також про те, як ресторани можуть взаємодіяти зі своїми клієнтами для покращення своєї діяльності та розвитку бізнесу.
Посилання
Ділменер Ю. Сучасний британський дискурс як об’єкт лінгвістичного дослідження. Наукові розвідки студентів факультету іноземної філології Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди: зб. тез наук. доп. Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. Харків : ХНПУ, 2020. Вип. 1. С. 24–25.
Павлова Е. Б. Жанрово-дискурсивные характеристики британского ресторанного интернет-дискурса. Научный диалог. 2017. № 8. С. 116–130. https://doi.org/110.24224/2227-1295-2017-8-116-130
Gibbs R. W. The poetics of mind: Figurative thought, language, and understanding. Cambridge University Press. 1994. 270 p.
Howell L. Food, culture and society: An ethnographic approach / S. Grivetti & B. Ogle (Eds.), Culinary cultures of Europe: Identity, diversity and dialogue. 2015. P. 35–48.
Lakoff G., Johnson M. Metaphors we live by. University of Chicago Press. 1980. 193 p.
Long J. Restaurant Discourse: Style and Identity. Journal of Sociolinguistics. 2015. Vol. 20, № 3. P. 194–222. https://doi.org/10.1111/josl.12173
Osovska I., Tomniuk L. Cognitive mapping of the contemporary German matrimonial confrontational discourse. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. 2019. IV (2). P. 168–215.
Sinclair J. Hashtags as social media metadata. Journal of Business and Technical Communication. 2014. Vol. 28, № 3. P. 299–319.
Terkourafi M. English idiomatic expressions and the construction of an embodied landscape of experience. Cognitive Linguistics. 2010. Vol. 21, № 4. Р. 761–796.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.