ЛАПІДАРНІСТЬ ЯК ОЗНАКА МОВНОЇ ЕКОНОМІЇ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-5339.2023.11.277689Анотація
Стаття присвячена поняттю «лапідарність» як лінгвістичному визначенню лаконічності, стислості та компресії мовних засобів з огляду на принцип мовної економії. Аналіз, оцінка та інтерпретація змін відповідно до різноманітних чинників, що впливають на мову під час її теоретичного трактування та практичного використання, – є відправними пунктами для представленого наукового пошуку. Метою дослідження є стислий огляд сучасних наукових робіт, де лапідарність як лінгвістичний термін згадується та вживається у мовознавчих розробках. Для цього проведено ґрунтовний аналіз теоретичних праць щодо концепту «мовна економія». Для досягнення мети використано такі загальнонаукові методи, як опис, аналіз, узагальнення та пояснення. У статті надано перелік концептуальних розробок та інтерпретацій лінгвістичної економії, які ми знаходимо в останніх сучасних працях низки дослідників. Під час аналізу практичної реалізації принципу мовної економії та визначення основних її ознак виокремлено такі, як стислість, змістовність, лаконічність, влучність, семантична компресія та прегнантність. Сфери використання поняття «лапідарність» згідно з узятими до уваги дослідженням обмежуються такими: стилістика тексту та екстралінгвістичні фактори; когнітивно-дискурсивна реконструкція комунікативних девіацій; аксіологічні аспекти мовлення; оптимізація міжмовної комунікації; прагматичний потенціал; внутрішній динамізм мовлення та авторська модальність тощо. Отримані результати можуть бути використані для встановлення релевантності вживання терміну «лапідарність» у лінгвістичних студіях. Дослідження вносить вагомий внесок у наукову спадщину текстової лінгвістики. Наукова новизна представленого дослідження полягає у спробі узагальнення областей використання центрального поняття цієї роботи. Висновки дослідження вказують на перспективність подальшої розробки вищезазначеного терміну з огляду на шляхи реалізації лапідарності в конкретних мовленнєвих жанрах.
Посилання
Бутко Л. Багатозначність нарізнооформлених прийменників: особливості реалізації у науковому стилі сучасної української мови. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія.2016. Вип. 14. С. 58-63.
Волошук В. Головні стильові функції речень-періодів у сучасному стислому німецькому оповіданні. Лінгвістика. Лінгвокультурологія: збірник [Лінгвістичні та лінгвокультурологічні аспекти навчання іноземних студентів у вищих навчальних закладах України]. Дніпро: Роял Принт, 2018. Т. 12. Ч. 1. С. 217–226.
Дунаєв О. Сучасні проблеми удосконалення медико-правової термінології. Актуальні питання судової експертизи і криміналістики: збірник матеріалів міжнарод. наук.-практ. конф., присвяченої 150-річчю з дня народження Засл. проф. М.С. Бокаріуса (Харків, 18–19 квіт. 2019 р.). С. 75-77.
Дяків Х. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук «Когнітивно-дискурсивна реконструкція комунікативних девіацій в українсько- і німецькомовних відеоінтерв’ю». Львів, 2020. 495 с.
Загнітко А. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни. Донецьк: ДонНУ, 2012.350 c.
Коломієць І. Основні лінгвостилістичні поняття і категорії (словник-довідник філолога). Умань: ВПЦ «Візаві», 2015. 202 с.
Конторчук Г. Конотації синтаксичних одиниць у поезії О. Ольжича. Волинь – Житомирщина. 2013. № 24. С. 250–259.
Макарець Ю. До питання про принцип економії в мові та мовленні. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови. 2013. Вип. 10. С. 161–168.
Монахова Т. Народництво, модернізм і постмодернізм у лінгвістиці: [монографія]. Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2015. 300 с.
Навальна М. Нові вияви мовної економії (на прикладі матеріалів інтернетного видання «Українська правда»). Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». 2012. Т. 26 (65). №1. С. 51–56.
Попкова О. Мовна економія як запорука успішної медіаграмотності. Зб. статей Сьомої міжнар. наук.-метод. конф. «Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку». Київ: Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2019. С. 74–79.
Ріхтер О. Стилістика німецького концентрованого та короткого оповідання. Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Філологічні науки. 1999. С. 110–115.
Сизонов Д. Психолінгвістичні основи медіаграмотності: до проблеми інтерпретації медіатекстів. Наука і освіта. 2017. № 7. С. 82–88. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-7-13
Тараненко Л. Просодичні особливості актуалізації структурно-фабульних елементів текстів англомовних притч. Науковий вісник ДДПУ ім. Івана Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. №4, 2015. С. 154–160.
Тягнирядно Є. Міжмовна комунікація у сфері права. Матеріали круглого столу «Мова і право: лінгвістичний аспект розуміння, тлумачення та застосування права» 08 листопада 2021. Одеса: ОДУВС, 2021. С. 28–35.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.