РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ГУМОРУ В ЖАРТАХ ПРО СЕКС (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ)
REPRESENTATION OF HUMOUR IN JOKES ABOUT SEX (BASED ON THE GERMAN LANGUAGE)
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-5339.2023.11.275421Анотація
Представлене дослідження присвячено комплексному вивченню репрезентації гумору в жартах про секс у сучасній німецькій мові. Методологічним підґрунтям наукової праці є інтегративний антропоорієнтований підхід до мови. Здійснено квантитативно-квалітативний розподіл жартів про секс за вибірками з праць «1000 Witze zum Schlapplachen», «Kenn’ Se den schon? Die köstlichen Witze und Anekdötchen», «Rentner-Witze. Witze für den Ruhestand: Wie nennt man Menschen, die auch montags gute Laune haben? Rentner!» та сайтів https://witze.net/, https://www.wir-lieben-es-lustig.de/, що слугували джерелом даних для аналітичної частини представленого дослідження. 277 жартів про секс було інтерпретовано та згруповано у 8 понятійних класів, сформованих на основі об’єднання жартівливого змісту за спільною для кожного класу ознакою, що встановлювалась на основі контекстних ситуацій. Згідно з даними аналізу фактичного матеріалу, фіксація виявлених змістових понятійних класів показує нерівномірність розподілу їх об’ємів. Встановлено, що за проаналізованим емпіричним матеріалом в німецькому лінгвосоціумі превалюють жарти, які належать до понятійного класу полігамності та зміни партнерів й статевої розбещеності, натомість клас комерціалізації сексу представлений невеликою кількістю жартів. Слід зазначити, що в роботі аналізуються лише ті жарти про секс, якщо суб’єктну позицію у вказаних гумористичних текстах заміщують найменування людини. Так, жарти з пікантним змістом із тваринами у ролі суб’єктів / об’єктів комічного, на кшталт: «Trifft ein blinder Hase ein blindes Krokodil. Sie begrüßen sich und das Krokodil befühlt den Hasen: «Weiches Fell, lange Ohren, du musst ein Hase sein». Der Hase: «Ja, richtig». Dann befühlt der Hase das Krokodil: «Hm ... kurze Beine, großes Maul, langer Schwanz, du musst ein Italiener sein», нами не аналізувалися та не бралися до уваги.
Посилання
Freud S. Der Witz und seine Beziehung zum Unbewussten. Frankfurt am Main: Fischer Verlag, 1970.
Hecker E. Physiologie und Psychologie des Lachens und des Komischen. Ein Beitrag zur experimentellen Psychologie für Naturforscher, Philosophen und gebildete Laien. Berlin: Ferd. Dümmlers Verlagsbuchhandlung „Harrwitz&Gossmann“, 1873. 83 s.
Lazebna O., Bezzubova O., Kotvytska V. & Bakhov I. (2022). Humour from a linguistic perspective: The problem of classification. Revista EntreLinguas, 8(esp.1), e022014. https://doi.org/10.29051/el.v8iesp.1.16925
Lipps Th. Komik und Humor. Eine psychologisch-ästhetische Untersuchung. Aufl.1. Bremen, 2013.
Oksaar E. Mehrsprachigkeit, Sprachkontakt, Sprachkonflikt. Sprachkontakt und Sprachkonflikt. P. Nelde (Hrsg). Wiesbaden, 1980. S. 43–52.
Rosenberg M. Society and the adolescent self-image. Princeton Univ. Press, 1965. P. 273–275.
Magnus K. Kenn’ Se den schon? Die köstlichen Witze und Anekdötchen. Berlin: Falken-Verlag. Erich Sicker. 112 S.
Rentner-Witze. Witze für den Ruhestand: Wie nennt man Menschen, die auch montags gute Laune haben? Rentner! Lappan- Verlag, 3. Auflage. 2022. 121 S.
Sex-Witze. URL: https://www.wir-lieben-es-lustig.de/die-besten-sex-witze
Wackel D. F. 1000 Witze zum Schlapplachen. München: Knaur Taschenbuch Verlag, 2011. 311 s.
Witze. URL: https://witze.net/sex-witze
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.