Збіг чи невідповідність між переконаннями викладачів англійської мови та очікуваннями студентів про зворотний зв'язок від завдань у письмовій формі (на прикладі Туреччини)
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-5339.2021.7.225833Анотація
Виходячи за межі бурхливої дискусії про необхідність зворотного зв’язку щодо письмових завдань, цілі дослідження були подвійними: дослідити переконання студентів та викладачів англійської мови щодо зворотного зв’язку щодо написання та перевірити, чи існує між ними збіг або невідповідність. У світлі даних застосованого опитувальника, дослідження показало, що існують як збіги, так і невідповідність між переконаннями викладачів англійської мови та студентів щодо виправлення помилок та практики зворотного зв’язку щодо письмових завдань. У результаті як якісного, так і кількісного аналізу в дослідженні, було зроблено висновок про наявність відповідності між переконаннями викладачів англійської мови та студентів щодо точності написання та надання / отримання відгуків про граматику, правопис, організацію роботи та ідеї. Результати довели, що викладачі та їх переконання відігравали вирішальну роль для студентів у формуванні концептуального розуміння зворотного зв’язку. Зазначено, що викладачі англійської мови можуть адаптувати методи викладання та спосіб зворотного зв’язку, щоб максимізувати ефективність процесу навчання англійської мови. Що стосується студентів, то їм потрібно докладати свідомих зусиль, щоб на основі зроблених викладачем зауважень та виправлень ефективно засвоїти навчальний матеріал.
Ключові слова: викладання англійської мови як іноземної; зворотний зв’язок; практики письма; сприйняття студентів; переваги викладача.
##submission.downloads##
Опубліковано
Версії
- 2021-07-09 (2)
- 2021-07-09 (1)
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.