КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДИСКУРСИВНОЇ КОНСТРУКЦІЇ «СТУДЕНТИ ЕПОХИ COVID-19»
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-5339.2022.10.264338Анотація
Ця стаття має на меті проаналізувати дискурсивну конструкцію студентів COVID-19 (ери), яка широко використовується як ярлик на позначення всіх студентів, які були переведені на онлайн-навчання через ситуацію з пандемією, спричиненою COVID-19. Дотримуючись теоретичного підходу критичного аналізу дискурсу, ми досліджуємо дискурсивні площини, які побудували та зміцнили цю дискурсивну конструкцію. Стаття зосереджується на трьох основних площинах, які посилюють цю конструкцію дискурсу: площині науки, площині (онлайн) медіа та площині повсякденного життя. Науковий дискурс про освіту наголошує на шкідливих наслідках пандемії для студентів. Крім того, традиційні, онлайнові та соціальні медіа постійно вказують на негативний вплив пандемії на успішність студентів. Особливо соціальні медіа використовують досить потужний інструмент для передачі такого роду дискурсивної позиції, тобто меми. Площина повсякденного життя також відіграла важливу роль у дискурсивному конструюванні студентів епохи COVID-19, спираючись на реальний життєвий досвід втрати навчання, з яким зіткнулися студенти. У статті аналізуються репрезентативні дискурсивні фрагменти з усіх вищезгаданих площин дискурсу, щоб пролити більше світла на студентів дискурсивної конструкції COVID-19 як патологічного ярлика, який використовується для цілого покоління студентів, які постраждали від пандемії COVID-19.
Ключові слова: COVID-19; дискурс; дискурсивна конструкція; втрата знань; студенти.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
