COMMUNICATIVE AND PRAGMATIC INTENTION IN THE BUSINESS TEXT
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-5339.2018.2.158379Ключові слова:
addresser, addressee, pragmatic effect, intention, communication.Анотація
The article focuses on the research of the intention of the addressee in the business texts, such as: business letter, contract and tender document is considered as the purpose of the future message and the verbal intention of the addressee to formulate messages at the initial stage of communication. It is formed on the basis of the relevant needs and in the business texts it is: ensuring cooperation, based and partnership relations between the addressee and the addressee; search for ways to solve problems during cooperation; adapting the situation of communication in favor of its participants; formation of pragmatic influence on the addressee in order to obtain a pragmatic effect. The addresser shows his intention in three stages: the addressee tries to cause the response of the addressee; he hopes that the addressee will recognize his intention; he expects the recipient to respond to his message. The most frequent and most important intentions of the addressee, which are operated in a business letter, contract and tender document are: contact-forming, prospective and explicit intension. The intention of the business text may be the initial intention – a speech action, in which the addresser induces the addressee to publish certain information. The ultimate intension is the goal realized by the speech action, which in itself will be the true intention of the addressee.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.