Advanced Linguistics

Лінгвофілософські аспекти новітньої наукової лексики в епоху метамодернізму

ср, 27 тра 2026 00:00:00 +0300

У цій статті досліджено феномен метамодернізму як філософського руху, що виник у відповідь на кризу постмодерністського скептицизму, релятивізму та деконструкції. Доведено, що метамодернізм, усвідомлюючи всю складність і неоднозначність попередньої ери, прагне до (спів-)усвідомлення та прогресу до кращого й досконалішого майбутнього. На основі термінологічного аналізу ключових загальнонаукових термінів, таких як «інформація», «датафікація», «Антропоцен» та «дизрупція», стаття окреслює лінгвофілософські аспекти наукового пізнання в новій епосі. Застосовуючи герменевтичну інтерпретацію, дефініційний аналіз та концептуальне моделювання, натхненне «мовними іграми» Л. Вітгенштейна та «диферансом» Ж. Дерріда, цей підхід розкриває, як лексичні структури кодують метамодерні напруження між щирістю та іронією. Надано українські еквіваленти відповідних термінологічних одиниць з метою їхньої культурної адаптації. Встановлено, що метамодерністська наука характеризується соціальною орієнтацією, акцентом на інформаційній онтології (Дж. Вілер) та необхідністю етичного балансування між деструктивною природою інновацій (К. Крістенсен) та ідеєю сталого прогресу. Центральним у цьому є моноістично-діалектична концепція А. Калити та ін., яка моделює психіку як тріадний потік (свідоме/підсвідоме/несвідоме) психофізіологічної енергії. Ця модель висвітлює перформативний потенціал метамодерністської мови: протидію постправдивим маніпуляціям через нелінійні риторичні механізми захисту, коли вербальні стимули запускають екзистенційні реконфігурації задля збереження чеснот «суспільства слухання» (Фрайнахт) через емерджентний альтруїзм та пошук істини серед метамодерністської осциляції та дизрупції. Результати дослідження становлять інтерес для фахівців у галузі лінгвістики, філософії мови та теорії комунікації, особливо у сенсі сприяння культурно адаптованому дискурсу для подолання полікризи в українських та глобальних наукових контекстах.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЛЕКСИЧНИХ ЛІНГВАЛЬНИХ МАРКЕРІВ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ В АНГЛОМОВНІЙ ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Ольга Демиденко, Яна Чкаловець — ср, 27 тра 2026 00:00:00 +0300

Статтю присвячено дослідженню лексичних лінгвальних маркерів девіантної поведінки особистості в англомовній художній літературі на прикладі роману Л. Шрайвер «We Need to Talk About Kevin». Актуальність роботи зумовлена зростанням суспільного інтересу до проявів девіантної поведінки, а також необхідністю глибшого розуміння мовленнєвих засобів, за допомогою яких така поведінка репрезентується в художньому тексті. Основною проблемою дослідження є визначення особливостей використання лексичних маркерів для відтворення девіантної поведінки персонажа та їхньої ролі у формуванні читацького сприйняття. Метою статті є визначення того, яким чином у мовленні персонажа Кевіна Качадуряна реалізуються прояви девіантної поведінки, а також встановлення особливостей використання лексичних лінгвальних маркерів у межах комунікативних стратегій і тактик. Для досягнення поставленої мети уточнено поняття девіантної поведінки, комунікативної стратегії, тактики та лінгвального маркера, а також здійснено їхню систематизацію на основі сучасних лінгвістичних і соціально-психологічних підходів. У результаті аналізу встановлено, що мовлення Кевіна репрезентує антисоціальний тип девіантної поведінки, який реалізується через стратегії агресії, маніпуляції та мовної девіації, а також іронії та провокації. Виявлено й кількісно проаналізовано 50 лексичних лінгвальних маркерів, серед яких домінують обсценізми та сленг, а також емоційно забарвлена лексика, негативні епітети, метафори, неологізми й слова-паразити. Узагальнені результати свідчать, що саме ці типи лексичних маркерів відіграють ключову роль у художній репрезентації девіантної поведінки особистості Кевіна, забезпечуючи багатовимірне відтворення його внутрішніх установок, соціальної відчуженості та агресивного ставлення до батьків і навколишнього соціуму.

СТИЛЬОВІ ДОМІНАНТИ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАУЛЯ МААРА У ПЕРЕКЛАДАЦЬКОМУ АСПЕКТІ

Наталія Моісєєва, Ольга Дзикович, Дарина Костенко — ср, 27 тра 2026 00:00:00 +0300

Стаття присвячена аналізу стильових домінант роману Eine Woche voller Samstage («Що не день, то субота») Пауля Маара та особливостям їх відтворення в українському перекладі Володимира Романця. Мета дослідження – виявити провідні лінгвостилістичні характеристики оригінального тексту та оцінити ефективність перекладацьких стратегій для їх передачі засобами української мови. Теоретичну основу роботи становлять концепції стилістичної домінанти (І. Коломієць, Дж. Ліч), функціональної еквівалентності (Ю. Найда), критерії адекватності перекладу дитячої літератури (З. Шавіт, П. Хант), теорія доместикації та форенізації (Л. Венуті) і принцип компенсації (Т. Некряч). Аналіз засвідчує, що стильовими домінантами роману є мовна гра у різноманітних проявах: буквальне тлумачення фразеологізмів, авторські неологізми, звукові та морфологічні деконструкції слів, – а також ритмічна організація тексту, фонетичний звукопис і специфічна дитяча логіка головного персонажа. Морфологічні та синтаксичні засоби підпорядковані прагматичній меті, тобто відтворенню безпосередності дитячого мовлення зі збереженням комічного ефекту. Дослідження перекладу виявило домінування стратегії доместикації: перекладач адаптує реалії, власні назви та мовну гру під сприйняття українського читача. Компенсаторні рішення полягають в заміні словотворчих неологізмів колоритною народною лексикою, ритмічній перебудові поетичних фрагментів, адаптації абревіатурної гри, які забезпечують збереження гумористичного тонусу й ігрового потенціалу. Встановлено, що переклад відповідає критеріям функціональної еквівалентності, хоча окремі ефекти, зумовлені структурними особливостями німецької мови, зазнають часткових втрат. Результати підтверджують, що успішний переклад дитячої літератури потребує переосмислення форми заради збереження прагматичного ефекту та художньої цілісності твору, а також врахування вікової рецепції й когнітивних особливостей дитячої аудиторії.

СУБТИТРУВАННЯ І ДУБЛЯЖ: ТРАНСФОРМАЦІЇ ГУМОРУ ТА СЛЕНГУ В АУДІОВІЗУАЛЬНОМУ ПЕРЕКЛАДІ

Олена Москаленко, Анастасія Красовська — ср, 27 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено особливості передачі гумору та сленгу в субтитруванні й дубляжі англомовних аудіовізуальних творів. Актуальність теми зумовлена активним розвитком української локалізації медіаконтенту, зростанням популярності стримінгових платформ і потребою у створенні якісного перекладу, здатного передати не лише зміст оригіналу, а й його емоційний, культурний і прагматичний потенціал. Особливу складність у перекладі становлять гумористичні елементи та сленгізми, оскільки вони тісно пов’язані з національно-культурним контекстом, соціальними характеристиками персонажів і мовною грою. Метою роботи є виявлення специфіки відтворення гумору та сленгу в субтитрах і дубляжі, а також аналіз впливу способу перекладу на збереження комічного ефекту, емоційної виразності та соціолінгвістичних характеристик мовлення персонажів. Практичну частину виконано на матеріалі мультфільму “Shrek”, фільму “Rush Hour” та серіалу “Teen Wolf”, які репрезентують різні жанри, типи гумору та мовні особливості. Методологічну основу дослідження становлять порівняльний, перекладознавчий, контекстуальний, прагматичний і мультимодальний аналізи із застосуванням кількісних підрахунків. У результаті дослідження встановлено, що субтитрування тяжіє до компресії, генералізації та нейтралізації через технічні обмеження тексту, пов’язані з часовими рамками та обмеженою кількістю символів. Дубляж натомість орієнтується на природність усного мовлення, що зумовлює частотніше використання функційних аналогів, адаптації, компенсації та експресивних засобів. Доведено, що дубляж ефективніше передає комічну динаміку, інтонаційну виразність і характеротворчу експресію персонажів, тоді як субтитри забезпечують вищу семантичну точність і змістову компактність. Практичний аналіз показав, що в “Shrek” дубляж краще відтворює пародійний гумор, у “Rush Hour” – динаміку іронічних діалогів та міжкультурних жартів, а в “Teen Wolf” – особливості молодіжного сленгу та неформального спілкування. Ефективність перекладу визначається здатністю зберегти прагматичну функцію, жанровий тон і комунікативний вплив твору на аудиторію. Результати роботи можуть бути використані у курсах із перекладознавства, аудіовізуального перекладу та у практичній діяльності з локалізації медіаконтенту.

Розвиток м’яких навичок у ESP за допомогою стратегій соціально-емоційного навчання

Людмила Герасименко, Світлана Муравська — ср, 27 тра 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено потенціал стратегій соціально-емоційного навчання (Social Emotional Learning, SEL) для розвитку soft skills у процесі викладання англійської мови за професійним спрямуванням (ESP) у закладах вищої освіти. З огляду на актуальні вимоги світового ринку праці, саме такі навички, як аналітичне мислення, стійкість, комунікативність, лідерство, гнучкість та емоційний інтелект, стають ключовими для професійної успішності. Спираючись на міжнародні дослідження, зокрема The Future of Jobs Report 2025, у статті обґрунтовується, що ESP, завдяки своїй комунікативній та діяльнісній сутності, має значний потенціал для цілеспрямованого формування цих компетентностей. Методологічною основою роботи є аналіз наукових джерел та розроблення навчальних матеріалів на основі автентичних професійних ситуацій. SEL-стратегії, узгоджені з п’ятьма компетентностями CASEL, інтегруються в ESP-заняття для розвитку самоусвідомлення, саморегуляції, соціальної обізнаності, навичок міжособистісної взаємодії та відповідального прийняття рішень. Застосування рольових ігор, кейс-методу, колаборативних проєктів, рефлексивних завдань, вправ на розвиток емпатії та використання цифрових інструментів демонструє можливість системного формування критичного й аналітичного мислення, креативності, навичок переговорів, емпатії, технологічної грамотності та лідерства. Показано, що інтеграція SEL у навчання ESP не лише підвищує рівень мовної підготовки, а й формує підтримувальне та взаємодійне освітнє середовище. У висновках підкреслено, що впровадження SEL-підходів сприяє підготовці конкурентоспроможних фахівців, а подальші дослідження передбачають проведення педагогічного експерименту з оцінювання ефективності цих стратегій у розвитку soft skills.