Advanced Linguistics

ПЕРЕКЛАД БІНОМІАЛІВ У ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКА НІМЕЦЬКОЮ МОВОЮПЕРЕКЛАД БІНОМІАЛІВ У ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКА НІМЕЦЬКОЮ МОВОЮ

Ірина Баклан, Артур Гудманян — нд, 15 вер 2024 00:00:00 +0300

У статті охарактеризовано поняття «біноміал» та узагальнено формальні можливості перекладу біноміалів німецькою мовою. Матеріалом дослідження послугували поетичні твори Т. Шевченка та їхні переклади німецькою мовою, виконані на початку та у другій половині XX століття. Авторами проаналізовано 61 лексичну одиницю та представлено класифікацію основних засобів і прийомів перекладу біноміалів німецькою мовою. У ході дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, а також описовий, зіставний, статистичний і трансформаційний методи. Формальними можливостями перекладу біноміалів німецькою мовою можна назвати використання композитів, прийом опущення гіпероніма, використання атрибутивного та прийменникового означень, а також прикладки, застосування синтаксичних трансформацій, зокрема підрядного відносного речення, сполучника und та збереження біноміалів у перекладі. За результатами дослідження особливостей перекладу біноміалів у поезії Т. Шевченка німецькою мовою можна виокремити прийом опущення та використання прикладки у поєднанні з прийомами перестановки, мутації та конкретизації. Опущення застосовується у разі наявності семантично надлишкової інформації в біноміалі або вірогідності викривлення смислу під час перекладу обох компонентів біноміала. Прийом опущення може поєднуватися із прийомом мутації та бути націленим на зміну плану вираження. Частотність використання композитів і сполучника und під час перекладу біноміалів значно менша порівняно з використанням опущення та прикладки. Збереження біноміалів у перекладі характерне для передачі складних іменників, компонентами яких постають власні назви та реалії. Атрибутивне означення в перекладі біноміалів можна вважати маловживаним, так само нечасто застосовується заміна одного з компонентів та описовий переклад. Переклад біноміалів у поезії має орієнтуватися не лише максимально точне відтворення змісту вихідної одиниці в тексті перекладу, а й належним чином відтворювати форму представлення художнього твору.

ВИКОРИСТАННЯ МЕДІАКОНТЕНТУ ТА ІГРОВИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ОНЛАЙН-ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Віталій Степанов, Дарина Щербак — нд, 15 вер 2024 00:00:00 +0300

Стаття розглядає особливості застосування медіаресурсів та ігрових матеріалів як доречного інструментарію в організації онлайн-занять з іноземної мови у період соціально-резонансних подій (пандемія COVID-19 та воєнний стан). Згадуються останні напрацювання українських та вітчизняних науковців в студіях про викладання іноземних мов у дистанційному режимі. Описується роль цифровізації в освітньому секторі з акцентом на особливе значення медіаконтенту та ігор як релевантного доповнення до проведення онлайн-занять. Визначаються переваги та недоліки залучення медіаресурсів та ігрових матеріалів для лінгводидактичних цілей. Фокусується увага на інтерактивності як суттєвого складника в успішній реалізації викладацьких стратегій у разі залучення медіаматеріалів для онлайн-занять. Наводяться найбільш доречні онлайн-платформи з використання медіаконтенту для розробки онлайн-занять (LiveWorksheets, Wordwall, Quizizz, iSLCOLLECTIVE). Окремо пояснюється гейміфікація, тобто поєднання цифрових засобів навчання з ігровими елементами для покращення засвоєння мови. Демонструється потенціал спеціально сконструйованих онлайн-платформ у сфері розробки ігрових вправ для уроку з іноземної мови (Baamboozle, Genial.ly, Kahoot, GimKit Live). Як для інтерактивного медіа-контенту, так і для лінгвістичних ігор автори пропонують конкретний перелік лексичних та граматичних вправ, що можуть стати в нагоді під час онлайн-заняття з іноземної мови. Зазначені в статті платформи та підходи до їх використання у створенні лінгводидактичних вправ можуть залучатися в межах закладів як середньої, так і вищої освіти (незалежно від профільних дисциплін викладання). Розглянуте в статті дослідження є пілотним. Відтак, перспективи подальших досліджень полягають у більш глибокому вивченні потенціалу використання медіаконтенту та гейміфікації на онлайн-заняттях з іноземних мов. Водночас, доречним є пошук нового інструментарію для дистанційної освіти. Зокрема, планується дослідити функціонал корпусних ресурсів у сфері онлайн-викладання іноземної мови.

ПСИХОЛІНГВІСТИКА: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА ПОШУК НОВИХ ПЕРСПЕКТИВ

Сергій Кривенко — нд, 15 вер 2024 00:00:00 +0300

У статті схарактеризовано психолінгвістику як міждисциплінарну галузь та окреслено проблеми вивчення мовленнєвої діяльності, дослідження яких останнім часом зазнало значних змін. Наголошено на необхідності переосмислення мовознавчої наукової парадигми, яка досі зберігає орієнтири радянських часів, єдність наукового і культурного спадку.

Міждисциплінарні особливості психолінгвістики стали підґрунтям для різнобічного розвитку теорії мовленнєвої діяльності, різноаспектного вивчення процесів засвоєння та використання мови, породження і сприйняття мовлення, пошуків нових форм і моделей комунікації. Увага вчених поступово змістилася від пояснення природи мовленнєвої діяльності та механізмів її реалізації до безпосередніх учасників мовлення, обставин за яких воно продукується, мотивів, мети, результатів вислову.

Простежено витоки психолінгвістики, тенденції її розвитку, підходи до вивчення мовленнєвої діяльності людини – одного з основних об’єктів дослідження, що має множинну специфіку проявів. Зазначено, що ідеї психолінгвістики сформувалися в працях учених, що вивчали мовленнєву діяльність людини, використовуючи психологічні підходи для встановлення підґрунтя мовленнєвої діяльності, її соціально-культурної детермінованості, психофізіологічної організації процесу породження мовлення, обумовленості мовленнєвої діяльності соціальними чинниками.

Відзначено оформлення психолінгвістики як окремої галузі, що відбулося зі становленням теоретичного підґрунтя та пошуком власних методологійних орієнтирів, окресленням таких актуальних проблем сфери, як передача мовленнєвого повідомлення, кодування й декодування інформації, уточненням предмету дослідження, характеру її міждисциплінарності.

Проаналізовано наукові концепції та окремі положення праць авторитетних учених, що стали методологійним фундаментом української психолінгвістики. Докладно розглянуто поняття мовної компетенції, комунікативної компетенції, теорії мовленнєвої діяльності у контексті багатоаспектних досліджень, важливих з погляду викладацької практики.

ЛІНГВОСИНЕРГЕТИКА ЯК НОВІТНЯ ПАРАДИГМА ДИСКУРСИВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Анна Черниш — нд, 15 вер 2024 00:00:00 +0300

Ця стаття представляє лінгвосинергетику як нову міждисциплінарну парадигму, що поєднує синергетику та лінгвістику для вивчення динамічних процесів, що лежать в основі мовних систем. Основною метою є обговорення теоретичних основ лінгвосинергетики, дослідження її методологічних підходів та демонстрація її ефективності шляхом емпіричного дослідження. Основні результати підкреслюють, як синергетичні принципи, такі як самоорганізація, емерджентність і нелінійність, розкривають самоорганізаційну природу лінгвістичних явищ, надаючи розуміння функціонування мови. Висновки дослідження підтверджують потенціал лінгвосинергетики запропонувати цілісне розуміння мови як складної адаптивної системи, збагачуючи тим самим поле вивчення дискурсу та відкриваючи нові шляхи для майбутніх досліджень. Інтегруючи синергетичні принципи, лінгвосинергетика пропонує нові погляди на еволюцію, розвиток, зміни та функціонування мови, прогнозуючи значні успіхи в лінгвістичних дослідженнях і застосуваннях. Майбутні дослідження мають бути зосереджені на розвитку передової міждисциплінарної співпраці та емпіричному підтвердженні теоретичних моделей для подальшого покращення нашого розуміння лінгвістичних явищ.

ЛІНГВІСТИЧНІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УСНОГО НАРАТИВНОГО ТЕКСТУ ВІДЕОІГОР

Анастасія Шаламай — нд, 15 вер 2024 00:00:00 +0300

В статті наведено результати лінгвостилістичного аналізу внутрішньоігрового тексту, взятого з шести відеоігор різних ігрових та наративних жанрів, та зроблено спробу схарактеризувати стилістичні, граматичні та лексичні особливості усного наративного тексту у порівнянні із письмовим наративним текстом та текстом інтерфейсу. В результаті аналізу було виявлено, що усний сюжетний текст відеоігор тяжіє до розмовного стилю мовлення, та, на відміну від інших видів тексту, в ньому частіше вживаються колоквіалізми, вигуки та слова-філери. Як і письмові тексти наративного характеру, він містить значно більшу кількість форм на позначення минулого та майбутнього часів, відтоді як у тексті інтерфейсу частіше вживаються форми теперішнього часу та вираження імперативної модальності. Усний сюжетний текст також виділяється широким розповсюдженням віртуалміфоперсонімів та частішим вживанням фразових дієслів, що випереджають їхні однослівні еквіваленти в 3,1-3,7 разів.

ДО ПИТАННЯ ОБ’ЄКТИВНОСТІ В ОЦІНЦІ ЯКОСТІ ПЕРЕКЛАДУ

Юрій Стежко — нд, 15 вер 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена одній із актуальних тем лінгвістичних досліджень – темі оцінювання якості перекладу. Відзначаються істотні відмінності у вимогах до перекладів різного призначення, зокрема, зіставляються вимоги до якості художнього та інституційного перекладів. Зазначається, що художній переклад є відображенням пануючої культури. Постмодернізм наклав свій відбиток на художній переклад творенням смислу самим читачем. Художній переклад припускає доместикацію, національне самовираження перекладача, що виключає об’єктивність у науковому її сенсі при оцінюванні якості перекладу. Об’єктивність в оцінці художнього перекладу може розглядатися лише у формі статистики суб’єктивних оцінок групою експертів. Інституційний переклад в силу свого призначення істотно відрізняється вимогами від художнього стосовно смислової відповідності оригіналу. У статті відзначаються лексико-стилістичні та семантичні особливості інституційного перекладу на прикладах допустимих форм звернень, позначень вчених звань тощо. Зазначається, що в інституційному перекладі не припускається вираження авторського ідіостилю, ужиток національно обумовлених маркерів емотивного та конотативного забарвлення. Інституційний переклад підпорядковується низці нормативів діючого міжнародного стандарту мови UNE-EN ISO 17100: 2015. Прийнятий за критерій, стандарт дає можливість експертам оцінювати якість перекладу чітко означеним мірилом, а відтак наближатися до певної об’єктивності оцінки, але за рахунок втрати сутнісної риси кожної мови – національного коду. Фах інституційного перекладача передбачає володіння Soft skills, знаннями з відповідної галузі, навичками користувача інформаційними технологіями, знання варіантів та варіацій англійської мови тощо. Відображені у статті положення покликані стати орієнтиром у формуванні відповідних спецкурсів.