Advanced Linguistics

EXPLORING METADISCOURSE IN ALBANIAN DOCTORAL DISSERTATION ABSTRACTS USING HYLAND TAXONOMY

Ірена Кані — 2025-06-27

Metadiscourse elements construct the relationship between the writer and reader. The current research paper is a comparative, corpus-based examination of the usage, types, and distribution of interactive and interactional metadiscourse features in Albanian dissertation abstracts. This study utilized Hyland's theoretical framework. Fifty dissertation articles from the fields of Natural Sciences and Philological Sciences were randomly selected for analysis using the Lancs Box X software. The findings demonstrate that writers employed interactive metadiscourse features more extensively than interactional ones. Within the interactive category, transitions and frame markers were the most prevalent, while for interactional features, hedging and self-mentions were used most frequently by the writers. The results of this research can offer useful insights for contrastive analysis, corpus linguistics, and text analysis.

WAR-CAUSED UKRAINIAN NEOLOGISMS: DICTIONARY AND PSYCHO-EMOTIONAL REASONS OF FORMATION

Оксана Гриджук — 2025-06-27

Military neologisms (MNs) are words, word combinations, expressions whose emergence is caused by foreign policy factors, in particular, the war of Russia against Ukraine. In order to identify such neologisms, Ukrainian information sources were studied. The works of Ukrainian scientists were also analyzed. As a result, 159 MN units were recorded, from which a lexical corpus for research was formed. The purpose of the article is to identify, record new words and compile a dictionary of military neologisms. We also want to describe the psycho-emotional factors that caused the emergence of MNs. In the course of the research, the following tasks were performed: the concept of neologism was explained (according to Ukrainian and foreign dictionaries), a dictionary of military neologisms was formed; the psychological reasons for their emergence and active functioning were analyzed. According to the part of speech, nouns, verbs, and adverbs are represented among MNs in the compiled dictionary. Adjectives, as a category of words that describe a feature (characteristic) of an object, are not found among MNs. In addition to simple words, compound words, abbreviations, word combinations, symbolic words, transliterated expressions, and sentences are represented in the dictionary. Each military neologism is presented in Ukrainian and transliterated into Latin. It is also indicated to which part of the language each word belongs. The meaning of each MN is explained.

New words (military neologisms) help people reduce the level of alarm, fear, stress and maintain mental balance during war. This happens through humor, irony, or even sarcasm. The study identified the following main mechanisms of psychological defense: denial, sublimation, compensation, projection, rationalization, etc. The action of psychological defense mechanisms was explained using examples of MNs. In general, military neologisms reflect new realities and are a tool for psycho-emotional protection of the individual.

АНГЛОМОВНІ СУФІКСАЛЬНІ ТЕРМІНИ У НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ (НА МАТЕРІАЛІ ПІДМОВ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ І РАДІОТЕХНІКИ)

Ольга Ващило — 2025-06-27

Статтю присвячено дослідженню суфіксації як одного із найпродуктивніших способів творення термінів в англійській мові, зокрема в підмовах телекомунікацій і радіотехніки. Метою дослідження є встановлення частотності використання суфіксів у відповідних підмовах та аналіз особливостей їх перекладу українською мовою. Матеріалом слугували 600 англомовних термінів з інструкцій користувачів. Методологія дослідження охоплює індукцію, дедукцію, аналіз, синтез, трансформаційний та кількісний аналіз. Результати показали, що найчастотнішими є суфікси -er,
-ing, -(t)ion, що разом складають понад 60% усіх термінів. Основним способом перекладу є використання українських лексичних еквівалентів. У ході дослідження також було встановлено випадки транслітерації, калькування, описового перекладу та інших перекладацьких трансформацій. Дослідження підкреслює важливість урахування специфіки термінотворення для забезпечення точності й адекватності перекладу фахових текстів.

НЕБІНАРНІ ЗАЙМЕННИКИ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: СОЦІАЛЬНЕ СПРИЙНЯТТЯ, НОРМАТИВНИЙ СТАТУС ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ

Ольга Дзикович — 2025-06-27

Стаття присвячена комплексному дослідженню небінарних займенників у німецькій мові як складової ширшого процесу мовної інклюзії в контексті зростаючої гендерної різноманітності. На тлі активних суспільних дискусій про права трансгендерних і небінарних осіб мова дедалі частіше розглядається не лише як інструмент комунікації, а й як засіб ідентифікації, визнання і рівності. У роботі схарактеризовано різноманітні лінгвістичні стратегії, які виходять за межі бінарної гендерної моделі: гендерну зірочку (*), гендерний геп (_), формулу Binnen-I, нейтральні дескриптивні конструкції типу Studierende, інноваційні займенники (xier, nin, hen, sier) та експериментальні морфологічні форми із суфіксом -x (Kollegx). Проаналізовано особливості їхнього функціонування у письмовому та усному мовленні, рівень поширення в академічних, адміністративних, медійних і неформальних контекстах. Окрема увага приділяється нормативному статусу небінарних форм у країнах німецькомовного простору: схарактеризовано реакцію мовних інституцій (Duden, GfdS, Österreichisches Sprachenkomitee), а також практики університетів і муніципальних адміністрацій (Берлін, Лейпциг, Цюрих). У статті використано лінгвістичний, соціолінгвістичний, культурологічний, порівняльний і дискурсивний методи аналізу, що дозволяє розглядати мовну інклюзію як багатовимірний феномен на перетині мовної практики та соціальної динаміки. Зроблено висновок, що небінарні форми у мові не лише трансформують граматичну систему, а й репрезентують соціальні запити на гендерну рівність, вказуючи на зміну ідеологічних координат у сучасному суспільстві. Незважаючи на спротив частини носіїв мови, зокрема старших поколінь, мовна система поступово адаптується до нових реалій, а сам процес інклюзивізації німецької мови є свідченням глибших культурних зрушень, що потребують подальшого дослідження.

ДИСКУРСИВНИЙ АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ ЕДГАРА АЛЛАНА ПО

Михайло Калініченко — 2025-06-27

Стаття присвячена аналізу літературно-критичного дискурсу Едгара Аллана По, його специфіці та впливу на розвиток американської літератури. Особлива увага приділена взаємодії «високої» та масової сенсаційної літератури, яку По розглядав як амбівалентне явище: водночас деструктивний чинник і потужний ресурс для формування нових художніх стратегій. Досліджено його ставлення до сенсаційності як невід’ємної складової американської культури XIX століття, що відповідала запитам демократичного суспільства. У статті використано дискурсивний аналіз, історико-генетичний і порівняльний методи, що дозволили розглянути літературно-критичну спадщину По у ширшому контексті північноамериканського романтизму. Окремо проаналізовано його критичні оцінки творів сучасників, зокрема Натаніеля Готорна, Джона Ніла та інших авторів сенсаційної літератури. Визначено, що По, критикуючи елітарне мистецтво за його відірваність від суспільних реалій, водночас засуджував і безконтрольну експлуатацію сенсаційності, яка призводила до руйнації художніх принципів. Результати дослідження засвідчують, що критичний дискурс По сформувався на межі двох протилежних тенденцій: з одного боку, прагнення до літературної автономії та збереження естетичних норм, з іншого – необхідності адаптації до масового літературного ринку. Його літературна критика демонструє не лише аналіз поточного стану літератури, а й намагання трансформувати її, поєднуючи сенсаційність із високими художніми стандартами.

ЕКСПЛАНАТОРНІСТЬ СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО ДИСКУРСУ: ВИМІРИ І МЕХАНІЗМИ

Ян Самосієнко — 2025-06-27

У статті розглянуто експланаторність сучасного англомовного науково-популярного дискурсу крізь призму пошуку ефективних інструментів розповсюдження наукового знання серед широкого кола споживачів. З огляду на те, що епістемологічний та онтологічний підходи до тлумачення експланаторності певним чином обмежують її функціонал, було запропоновано погляд на експланаторність як комунікативно-когнітивну категорію, що характеризується дискурсивністю, трансдисциплінарністю та прагматичною спрямованістю. Основну увагу у статті приділено окресленню трьох основних вимірів експланаторності －ілюстративного, логіко-розповідного й образного, визначенню специфіки їхньої актуалізації шляхом використання низки вербальних і мультимодальних засобів презентації та розкриттю пояснювального потенціалу аналогій, аргументації та демонстрації як інструментів реалізації експланаторності у статтях британського нейробіолога і популяризатора науки Крістіана Джарретта. У межах ілюстративного виміру експланаторності розглянуто механізми, які ґрунтуються на прийомах демонстрації та/або екземпліфікації за допомогою сукупності вербальних (словесні описи, атрибутивні словосполучення, прямі пояснення, наведення релевантних прикладів для ілюстрації викладеної інформації, узагальнювальні конструкції) і мультимодальних (візуальні зображення) засобів. Вимір логічного пояснення в аналізованому матеріалі зреалізовано шляхом прямих пояснень складної для сприйняття інформації та звернень до стереотипних ситуацій з опертям на життєвий досвід потенційного читача. Образний вимір експланаторності характеризується опертям на два когнітивних механізми －аналогію як пояснення незнайомого шляхом зіставлення зі знайомим, одним з виявів якої є метафора, та асоціації. Ці два механізми сукупно забезпечують активацію процесу ментальної візуалізації у сприйнятті складної інформації та сприяють емоційному залученню читачів. Взаємодія основних вимірів експланаторності підсилює пояснювальний потенціал науково-популярного дискурсу і полегшує реалізацію його основних цілей, що передбачають адаптацію наукового знання до розуміння широким загалом у доступному і привабливому форматі із залученням якомога більшого кола адресатів.

ФЕНОМЕН ПОПУЛЯРНОСТІ МОТИВАЦІЙНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Ксенія Сізова — 2025-06-27

У статті розглядається феномен мотиваційної літератури, яка сьогодні стрімко розвивається в усьому світі та набуває популярності. Визначено, що мета мотиваційної літератури полягає у стимулюванні саморозвитку, наданні психологічних та побутових порад і рекомендацій. Читацька аудиторія мотиваційної літератури широка, хоча основним цільовим сегментом є підлітки і молодь. Читачі шукають у мотиваційній літературі відповіді на актуальні психологічні та навіть екзистенційні питання. Мета статті полягає у комплексному дослідженні феномену мотиваційної літератури, чим зумовлений комплекс використаних методів, до якого входять системно-функціональний підхід, проблемно-тематичний, описовий, а також компаративний метод. Обґрунтовано, що мотиваційна література тісно пов’язана з популярною психологією, квазінауковою теорією, яка має на меті популяризувати психологічні знання, адаптуючи їх для широких верств населення. Основними формами популярної психології є книги про самодопомогу та психологічні поради (рекомендації). До літератури саморозвитку належать дуже різні за жанром твори, які об’єднані функцією і зумовленою нею ідейно-тематичною проблематикою. У жанровому відношенні значна кількість мотиваційних книг може бути кваліфікована як література особистого свідчення. Зазначено, що мотиваційна література не завжди є літературою нонфікшн у чистому вигляді. Іноді сюжет може бути вигаданим і навіть містити елементи фантастики. Зроблено висновок про те, що мотиваційна література поєднує ознаки художньої та документальної (нонфікшн) літератур. Її автори можуть розповідати про власний досвід, не користуючись вигадкою, а можуть активно використовувати художній вимисел. Головною ознакою мотиваційної літератури є те, що це література особистого свідчення, яка має надихнути читачів на саморозвиток і самовдосконалення.

A NEW PARADIGM IN EDUCATION: ARTIFICIAL INTELLIGENCE-ENHANCED PERSONALIZED LEARNING

Севда Угур — 2025-06-27

The importance of Artificial Intelligence (AI) in modern times cannot be overstated, as it has become a transformative force across nearly every aspect of society. AI is playing an increasingly important role in education, transforming traditional methods of teaching and learning toward more personalized, adaptive approaches. This paper offers an in-depth examination of AI in the educational sector, highlighting the importance of personalized learning and the role of educational technology. AI-enhanced personalized learning utilizes advanced technologies to customize educational content for each student. By adjusting the pacing of lessons, AI ensures that students learn at a speed that suits their individual progress. It provides real-time feedback tailored to the unique needs, preferences, and cognitive abilities of each learner, enhancing their overall educational experience. This transformation holds great promise in significantly enhancing student engagement. By providing personalized content and immediate feedback, it encourages deeper involvement, motivating students to take an active role in their education. Additionally, this shift has the potential to improve academic performance by addressing individual learning needs. Ultimately, AI-powered personalized learning systems foster a more engaging, adaptive, and efficient educational environment. However, the widespread implementation of AI in education presents challenges, including ethical concerns. This paper explores the potential benefits and challenges of AI-powered personalized learning systems, emphasizing the need for guidelines for responsible AI implementation in education. The findings suggest that with careful planning and ethical consideration, AI can significantly enhance educational outcomes, offering a more inclusive and effective learning environment for diverse student populations.